Нове життя Життя родини в iсторiї району.
:

Життя родини в iсторiї району.



Кожен край пишається своїми людьми, які примножують його славу і успіхи своєю працею. Тож мені хочеться розповісти про добре відомув нашому селищі і районі родину Шевчунів.
Прибула ця сім’я на Близнюківщину в далекому 1926 році в село Морокіно Близнюківського району Павлоградського округу Катеринославської губернії (в 1933 році Близнюківський район став відноситись до Харківської області). Виділили їм два гектари землі. Під заставу майбутнього врожаю Марко Іванович взяв державну позику для купівлі сівалки, молотарки, зерна на посів. Почали обробляти землю та розводити худобу і птицю. Селяни повинні були платити данину на кожну худобу в господарстві, навіть на кожне дерево і садовий кущ. Оскільки Марко Іванович мав освіту 4 класи, його призначили головою сільської ради (1926 -1929 роки). 
У 1929 році почалася примусова колективізація, було наказано створювати не селі спільне господарство. Але сільський голова відмовився від виконання наказу, попрохав звільнити його з посади. Роботу Марко Іванович знайшов у Слов’янську на залізниці, а в 1936 році родина переїжджає до Близнюків (станція Близнюки відносилася до Слов’янського залізничного відділку). 
У 1942 році на фронт забрали зразу двох: батька і старшого сина Петра, якому було всього 17 років. На щастя, вони повернулися: Марко Іванович після важкого поранення у 1944 році, а син - Петро Маркович – у 1946 році, дійшовши до Манжурії. 
Після війни Петро Маркович пішов працювати на Близнюківський райвузол, де видавали картки на хліб – найдорожче на той час. Закінчив технікум радіозв’язку, працював техніком, згодом – заступником начальника, а з 1973 по 1986 рік – до виходу на пенсію – начальником районного відділу зв’язку. Високопрофесійний спеціаліст, добрий організатор, відповідальний і вимогливий, мав беззаперечний авторитет і користувався повагою як у колективі, так і в односельців.
Шевчун (Середа) Лідія Марківна працювала телеграфістом, а  Шевчун (Путілова) Ганна Марківна  - телефоністом Близнюківського райвузла зв’язку. Шевчун Микола Маркович був начальником станції Близнеці. Шевчун (Харченко) Олена Марківна з 1967 по 2012 роки – вчитель фізики, заступник директора з виховної роботи Близнюківської школи. Сьогодні справу мами продовжує її донька – вчителька нашої школи Ріта Миколаївна Шаламова-Харченко. Інші діти родини Шевчунів живуть і працювали кожен свого часу за межами не тільки району, а й країни, але всі вони глибоко порядні й освічені люди.
Десятеро дітей виховало подружжя Шечунів. Харитина Миколаївна мала медаль «Мати-героїня».
Працьовиті, відповідальні, щирі та принципові Шевчуни трудились задля рідного краю, нашого селища, району, а головне - для людей, для своїх земляків.
Тож історію краю пишуть люди, які щоденною працею примножують добрі справи  і славу Близнюківщини.


Людмила КАНДЕР, вчитель історії Близнюківської ЗОШ.

08.03.2021
Поділитися в соц.мережах.


ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД


Записей нет!