Нове життя Історія адміністративно-територіального устрою Близнюківщини «Продовження».
:

Історія адміністративно-територіального устрою Близнюківщини «Продовження».


Сільськими та волосними урядниками хлібороби часто вибирали «спокійних» малодушних односельчан, які не звертали уваги на порушення підлеглими законів, розпоряджень місцевих органів влади. А волосні і сільські збори розглядалися «активними» членами громад не як форми, спосіб політичного самовираження, а, перш за все, як привід поспілкуватися.
Основна маса селян, за винятком тих, які вважали себе громадськими діячами, з небажанням відвідували збори, бо знали, що кардинальних питань на ньому не буде вирішено. Цікаве спостереження і висновок зробив один із сучасників: «народ мало цікавився мирськими справами, хороший господар рідко з’являвся на збори, добре знаючи, що корисного від того мало».
Траплялося, що присутні навіть не знали, яке питання розглядалося. Якщо на зборах були сільський староста чи волосний писар, «крикуни» мовчали, і урядники без особливих зусиль домагалися прийняття вигідних їм рішень. Прагнення зайняти керівну посаду в волосній управі було властиво незначному числу селян. Тільки в другій половині XIX ст. зайняття посад в органах сільського і волосного самоврядування селянами почали ототожнювати з поняттям «стати людиною», «вийти в люди». 
Концентрація сільської влади в руках декількох осіб, недостатня оплата за службу, відсутність чіткого адміністративного та громадського контролю призводило до процвітання беззаконня і посадових злочинів. Зловживання владою представниками сільської і волосної адміністрації в пореформений період набуло масового характеру.

На нижчому рівні можна виділити дві форми самоврядування: містечкове і волосне. Містечкове стосувалося самоврядування в невеликих містечках. Волосне ж поширювалося на сільських територіях, де не було явної домінанти (ядра тяжіння) у вигляді містечка. В обох випадках основні повноваження належали загальним зборам - відразу містечка або волосного збору. До компетенції місцевих зборів можна віднести такі важливі і для нинішнього місцевого самоврядування повноваження: обрання виконавчих органів, місцевої ради, членів громадських ощадних кас; розгляду плану забудови містечка; облаштування містечкової інфраструктури - вулиць, площ, колодязів, мостів і т.д; видача дозволу або заборона на відкриття алкогольних закладів на території містечка; встановлення місцевих грошових або натуральних повинностей на загальносуспільні потреби містечка.
Скликав збори староста, який виконував рішення зборів, представляв інтереси містечка перед іншими органами та юридичними особами, виконував встановлені витрати, накладали штрафи, виконував доручення державних органів повіту і губернії, якщо вони стосувалися містечка.
 
Волосне управління також було продуктом своєї епохи і в ньому могли брати участь лише ті фізичні та юридичні особи, які мали в межах волості нерухоме майно.
Вищим органом управління у волості були волосні збори, які складалися з волосних гласних, які обиралися від різних об’єднань власників, а також з представників церков, монастирів, державних володінь, які перебували в волості.
Волосні збори обирали старшину і його помічників, визначали їх заробіток; обирали гласних на повітові збори; займалися початковими школами, притулками, амбулаторіями, місцевими дорогами, поштою; визначали необхідні волосні платежі на громадські потреби. 
Старшина виконував рішення зборів і мав деякі поліцейські права, а саме: затримати винних у правопорушеннях і злочинах, вів облік пошкодженої сільськогосподарської власності, займався первинним обліком військово – зобов’язаних, утримував фіскальні платежі, накладав штрафи.

Жовтневий переворот 1917 р. поклав початок новим органам влади, новим адміністративно – територіальним об’єднанням. Новий орган місцевого управління – рада.
Рада – виборний представницький орган влади.
Виникла в результаті революції 1905-1907рр. після лютого 1917 р. створювалися повсюдно і були органами революційно -демократичної диктатури. 
Ще в грудні 1917 р. більшовиками у зверненні до місцевих рад підкреслювалася необхідність провести кардинальні зміни в Адміністративно-територіальному поділу. Ради всіх рівнів повинні були приступити до розробки проектів, які повинні були лягти в основу змін АТП і повинні були ліквідувати старий Адміністративний територіальний устрій. 
В умовах війни 1917-1921 рр. діяли військово – революційні комітети (ревкоми). Гнучкі і оперативні по своїй будові, вони були більш пристосовані до умов воєнного часу, ніж постійний радянський апарат. Ревкоми виконували всі функції рад і виконкомів, відмінність полягала в принципі організації і чисельному складі. Якщо посади були виборними, то ревкоми – губернські, повітові, волосні – призначалися вищестоячими органами, а сільські обиралися місцевим населенням за участю волревкомів. У склад ревкому входило 3 – 5 осіб. Функції тимчасових надзвичайних органів влади на селі були сконцентровані в руках комітетів незаможних селян – КНС. 

01.10.1920 р. в Україні було видано постанову РНК «Про порядок зміни кордонів та створення нових адміністративно – територіальних одиниць.

Питання про зміну меж губерній та повітів вирішувалися за поданням Губвиконкомів після затвердження проектів губз’їздами рад, НКВС і остаточно затверджувалися пленумом ЦВК. Якщо виникали спірні питання щодо меж губерній, то їх повинні розглядати змішані комісії зацікавлених губз’їздів і затверджує НКВС. Такий же порядок встановлено і для уточнення кордонів повітів. Губернії, повіти і волості можуть поділятися на частини, створюючи нові адміністративні одиниці.
7 березня 1922 року по постанови ВУ ЦВК в Україні була проведена радикальна реформа АТУ за схемою: губернія – округ – район – сільрада. Реформа проходила під гаслом «Здешевлення радянського апарату та наближення його до мас». Здешевлення було досягнуто за рахунок ліквідації повітів і волостей, замість яких були створювали округи і райони.

При районуванні губернії враховувалися такі особливості:
природно – історичні умови (клімат, поклади корисних копалин, густота населення), а по друге враховувалося промислове значення районів і сільськогосподарські особливості.

12 квітня 1923 р. постановою Всеукраїнського Центрального  виконавчого комітету про  адміністративний поділ Катеринославської губернії встановили Павлоградську округу з центром в м.Павлоград і Самійлівський район з центром в с. Самійлівка, який увійшов до складу Павлоградського округу. За цією постановою  Самійлівський  район мав три волості: Добровільську, Рудаєвську і Самоловську.

10 грудня 1924 р. ВУ ЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про зміни адміністративно – територіального поділу Катеринославщини», згідно з яким була проведена перекомплектація деяких районів і одночасне їх перейменування. Так був перенесений і центр Самійлівского району Павлоградського округу в село Близнюки з перейменуванням в Близнюківський район.
У 1923 р. з моменту створення району було утворено Близнюківську сільську раду. В офіційних документах до 1950-х рр. писалася як Близнецівська. До сільради увійшли такі села: Близнюки, Миролюбівка, Батюшки, Коростівка (Старі Близнюки, нині Садове), хутори Свободний, Ваньки, Назаренки, Дяченки, Фисуни, Острожки, Саксаганівка. Першу згадку про Близнюківську сільраду датується 21 листопада 1923 року. Тоді було зареєстровано 10 листопада 1923 року народження Віктора Дем’яновича Ніколенка. Голова сільради Задорожній. Подальше удосконалення адміністративно– територіального устрою в Україні було пов’язане з постанови ВУ ЦВК і РНК від 3 червня 1925 року «Про скасування губерній і перехід на триступеневу систему управління».
  
У серпні 1925 р. в Україні було завершено перехід на спрощену триступеневу систему:
центр – округ – район. На роботі сільського радянського апарату перехід до 1925 р. від чотирьох ступеневої (губернія - округ - район - сільрада) системи управління до триступеневої (округ-район-сільрада) і проведене розукрупнення сільських рад.  Так, якщо до переходу до окружної системи управління наприкінці 1923 р. в Україні налічувалося 9307 сільських рад, то після проведення нового адміністративно-територіального поділу (кінець 1925 р.) до складу УРСР входило 10314 сільрад. У липні 1926 р. постанови ВУ ЦВК було затверджено законодавчий акт об’єднаних пленумів Дніпропетровського (перейменування з Катеринославського було затверджено 20 липня 1926 р.) і Павлоградського округвиконкому, про ліквідацію Павлоградського округи та приєднання його території до Дніпропетровської. Приводом до того було «бажання населення» Павлоградського округу увійти до складу Дніпропетровського. 26 липня 1926 р. Павлоградський округ був ліквідований.
Цей рішучий «аншлюс» відбувся внаслідок обґрунтованих доводів голови Дніпропетровського окрвиконкому І. А. Гаврилова, який у своїй записці на адресу ВУ ЦВК і РНК так пояснював «поглинання» сусіда.

За історичними матеріалами підготував  Михайло ВОЛКОВ

25.05.2020
Поділитися в соц.мережах.


ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД


25.05.2020 | Перегляди. 62 | Категорiя: Новини району

Щорічно у травні українські працівники банківських установ відзначають своє професійне свято. Таким чином держава прагне підкреслити важливу роль банківської системи і значний внесок банківських працівників у розвиток економіки України та забезпечення її фінансової стабільності.На території Близнюківського району функціонують лише три відділення різних банків, ...
25.05.2020 | Перегляди. 33 | Категорiя: Новини району

У Близнюківському Будинку дитячої та юнацької творчості  завершився  районний конкурс дитячої  творчості «Жива вода - Дельта», в якому дистанційно брали участь 13 учнів із різних закладів освіти району. Діти надали 22 роботи в таких категоріях: «Підводна фотографія», «Конкурс фотографій на тему «Жива вода»,  «Конкурс малюнків», «Декоративно-прикладне ...

23.05.2020 | Перегляди. 9 | Категорiя: Новини селища

Комунальники дбають про квітучі петунії, нещодавно висаджені випускниками Близнюківського ліцею, і накривають їх агроплівкою, щоб захистити від можливих заморозків.





19.05.2020 | Перегляди. 16 | Категорiя: Новини селища

Учні 11Б класу Близнюківського ліцею (класний керівник Лариса Куц), одягнувши маски, озброїлися лопатами і граблями і таки не залишили клумби, які вони створювали в минулому році на центральній вулиці Близнюків. Вправно, дружно та весело діти працюють, щоб рідне селище розквітло, даруючи естетичну насолоду і місцевим жителям, і гостям. Традиційно спонсором виступає ...