Нове життя Німецькі поселення на Близнюківщині
:

Німецькі поселення на Близнюківщині



Німці почали заселяти Харківщину з 1840-х років і залишили помітний слід у всіх галузях сільського господарства.
У сільському господарстві вони застосовували нові способи обробки землі, виробляли сільськогосподарську продукцію і розвивали скотарство на промисловій основі, впровадили млинову промислову переробку зернових.
Німці засновували і впорядкували села з розвиненою інфраструктурою. Вони з повагою ставилися до всіх віросповідань.
Німці-колоністи прибули в Росію на запрошення імператорів Катерини ІІ й Олександра І. З 1860-х років вони активно скуповували землі у збіднілих поміщиків Харківщини, що послужило поштовхом у розвитку регіону, так як сюди їхали заможні колоністи – землі тут були дорогими – 27-30 крб. за десятину.
Близнюківщина з кінця XVIII ст. була розділена між двома губерніями.
Більша частина сучасного району з райцентром входили до складу Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Були поділені на волості.
Наші землі охоплювали території Рудаївської, Добровільської та Самійлівської волостей. Північна частина району – сучасні Алісівська та Семенівська сільські ради входили до складу Ізюмського повіту Харківської губернії. Відповідно дані села входили до складу Данилівської та Мечебилівської волості Ізюмського повіту. Саме більшість сіл північної частини району були заселені німцями-колоністами та українцями. 
У 1923 році було утворено Близнюківський район, який входив до складу Павлоградського повіту, потім Дніпропетровської округи Катеринославської губернії. З 1932 року район було передано до складу Харківської області. Територія сучасних Алісівської та Семенівської сільських рад до 1965 року входили до Барвінківського району Харківської області.
У період радянської влади німці-колоністи були репресовані та вислані за межі своїх помешкань. У їхніх домівках оселялися українці та переселенці з Росії. Нові мешканці намагалися знищити все, що могло нагадувати про попередніх мешканців. Розбирали будинки, лише залишились де-не-де німецькі погреби, криниці, німецькі кладовища, а могили розриті та зруйновані. У Рижовому зберіглась будівля, де раніше була сільська лікарня.
Німці-колоністи були віруючими людьми, тому переселившись на наші землі, вони приносили з собою свої звичаї, традиції та вірування. За віросповіданням вони поділялись на общини: німці-католики, німці-меноніти, німці-лютерани та німці-євангелісти.





Список німецьких поселень на території сучасного Близнюківського району:


1. Алісівка, складалося з двох хуторів: Штайн Хутір (Stein hutor), існував до 1914 або 1918 р., і Шпиль хутір (Spiel hutor) до 1914 р. Назва Шпиль можливо походить від нім. слова Spille - вертикальне завершення будівлі у формі сильно витягнутих догори конуса чи піраміди, увінчаних флюгером, прапором, релігійним символом.
На місці сучасного с.Алісівка було засновано населений пункт Дегтярівка. За однією з версій на поч. ХХ ст. перейменовано на німецький лад – Алісівка. Походження назви: 1. походить від ім’я Аліса; 2. Від нім.слова Alles, що у перекладі означає «все, всіх, всього».

2. Тифенбрун (Tiefenbrunn, Глубока), у 1917 р. – Катеринославська губ., Павлоградський повіт, Рудаївська вол.; зараз Харківська обл., Близнюківський р-н. Лютеранське село на північний схід від Павлограда. Лютеранський прихід в Йозефстале. Жителів: 80 (1905), 100 (1911), 105 (1919). Колонія знаходилась неподалік Близнюків.

3. Безпальцеве, до 1917 р. – Харківська губ., Ізюмський повіт, Мечебилівська вол.; нині – Харківська обл., Близнюківський р-н. Католицько – Лютеранське село засновано в 1850 р. В 25 км. на північний захід від станції Барвінкове. Католицька парафія - в Харкові.
У збіднілого дворянина Беспальцева німці-колоністи з Таврії купили землі, на яких господар почав будівництва храму на честь перемоги над наполеонівськими військами. При продажу Беспальцев поставив умову: німці побудують православний храм за свої гроші і завжди будуть утримувати його, а населений пункт буде називатися Безпальцеве. Німці виконали умову. А храм був підірваний в радянський час. У Безпальцево у 1924 р. був банк, ринок, де проводилися ярмарки, середня школа (1926). У 1930-х роках засновано колгосп «Роттерштерн». Жителів: 270 (1918), 310 (1926).

4. Марінполь (Marinpol), хутір, у народі – Кочережка.

5. Марієнполь (Marienpol, Семичасне) – сучасне село Острівщина. Мало назву Марієнполь до 1945 року. Між Марієнполем та Серафимівкою знаходився маєток німця Вольфа.

6. Рижове - До 1924 р. центр німецької сільради. Туди входили всі німецькі села Барвінківського району. Вся документація у сільраді велася німецькою мовою.
У селі була німецька школа, лікарня з пологовим відділенням, мельниця, олійниця, цегельний завод. Цегельня належала німцю Гейнріху. 

7. Семенівка – братсько-менонітське село, засноване в 1890 р. В Харківській губ., Ізюмському повіті, Данилівської волості до південно-заходу від Ізюму вихідцями з хортицьких колоній. Жителів у 1914 р. – 310 чол. Сьогодні складається з колишніх німецьких сіл Василівки, Вільгемталя, Циглерівки, Корхове.

8. Циглерівка (Цеглярівка) – засноване німцем Циглером. В селі він відкрив майстерні з ремонту та виготовлення сільгоспінвентарю, ймовірно вони були філією Барвінківського машинобудівного заводу.
Циглер заснував промислово-виробничу слободу, де виготовляли і ремонтували сільгоспінвентар. Коли в 1918 р. село зайняли більшовики, господар роздав людям все своє майно, сказав, що червоні його не пошкодують, пішов у комору і повісився... Стосовно походження назви є версія, що назва Циглерівка походить від слова «цегла». Саме у Циглерівкі народився Герой Радянського Союзу учасник Другої світової війни І.П.Петренко.

9. Корхове – колишній маєток барона Корфа – старшого, який мешкав у Харкові у володів тут землями. У Донецькій області зберігся маєток його племінника барона Корфа – молодшого.

10. Маргаридовка (Маргаретталь). На 15 жовтня 1889 р. В Семенівці проживало 24 сім'ї братських менонітів. Список жителів зберігся у звіті ізюмського поліцейського урядника. Назва Маргаретталь перекладається як Маргаритова долина.

11. Дубове (Марієнполь) – Харківська губ., Ізюмський повіт, Данилівська вол.; Лютерансько-менонітське село. Лютеранський прихід в Харкові, менонітська община Маргенау. У селі була початкова та середня німецькі школи (1926 р.). Жителів: 213 (1904), 159 (1926). У Дубовому був цегельний завод, яким володів німець Мюллер. У селі була мельниця німця Церта. По ліву від братської моглили радянських воїнів похована місцева мешканка Гільда Церт (уроджена Цейгер), вона врятувала пів села від розстрілу есесівцями.

12. Водокачка Німецька, хутір біля станції Дубово, знаходився між сучасними селами Енергетиків Близнюківського району та с. Малинівка Барвінківського району. Господар-німець качав воду для залізниці на станцію.

13. Білозерський хутір (колонія), радянський період – Харківська обл., Близнюківський р-н.. Жителів: 58 (1925).

14. Водяне (Водяна, Ремпельфельд, Rempelfeld), у 1917 р. – Катеринославська губ., Павлоградський повіт, Рудаївська волость; на даний час – Харківська обл., Близнюківський р-н, с. Водяне. Лютеранське село засноване в 1893 р. В 60 км на північний схід від Павлограда вихідцями з колонії Юзефсталь (на сьогоднішній день місце, де була ця колонія входить у м.Дніпро). Лютеранський прихід в Юзефсталі. Жителів: 123 (1911), 226 (1918), 247 (1925). Є інформація про існування поселень Верхнє Водяне та Водяне Нижнє.
За спогадами місцевих старожилів колонія знаходилась на окраїні сучасного села. Там була одна вулиця, дорога викладена з бруківки, дахи будинків криті черепицею. Поруч з вулицею був парк. Після Другої світової війни село було перенесено ближче до дороги, а будинки, які вціліли розібрано. У 1930-х рр. німців почали виселяти на Урал.
За словами місцевої мешканки Пфейфер О.А. (німкенею за походженням) у селі мешкали такі поселенці: Гас, Пфейфер, Алерт, Брант, Фецфебель, Вендерзей, Штіп, Клайн. У селі був лютеранський молитвенний дім.

15. Серафимівка (Роте Фане, Die Rote Fahne ) - у 1917 р. Катеринославська губ., Павлоградський повіт; Католицьке село засноване у 1873 р. на північний схід від Павлограда вихідцями з колонії Ямбург. Мешканців: 284 (1925). За спогадами старожилів села подружжя Цигульових у селі знаходився невеличкий католицький костел (можливо це був молитвений будинок). У селі існувала німецька школа.

16. Жирове, село заснував Жиров. Потім німці-колоністи купили у нього землю і переселились, зберігши назву села.

17. Анно-Рудаєве – є версія, що спочатку село мало назву Аненн Рудер.

18. Лачинове – засноване у 1898 р. Входило до Харківської губернії, Ізюмського пов., Данилівської волості. Село знаходилось неподалік Рижового. Жителів: 281 (1926). У селі мешкали німці-лютерани.

19. Батюшки (Інтернаціональне) – молокозавод, який знаходився у 1930-х рр. у селі був збудований німцями.

20. Варкентин (Новонадеждине), заснували німець Варкентин, Панер (Пенер), Валь. Вони мали цегельний завод. Був там Пашков, який придбав поруч з Варкентином землю. Поблизу, за картою Штумпа, було с. Камянка (це можливо був Штайн хутір, ним володів Церт). Є версія, що Морокіне теж було німецьке поселення. 

21. Берестове, хутір в 4 км. від села Домаха Лозівського р-на. Населення наполовину німецьке, наполовину українське. Село у радянський час входило до складу Уплатнівської сільради.

22. Катериненфельд (Ekaterinenfeld, Катеринівка, Дерезове), у 1917 р. – Катеринославська губ., Павлоградський повіт, Рудаївська вол.; в радянський період – Харківська обл., Близнюківський р-н. Католицьке село на північний схід від станції Близнюки. Згоріло в 1942 р. Жителів: 152 (1925).

23. Криштопівка, у 1917 р. Катеринославська губ., Павлоградський повіт., Самійлівська волость. У селі мешкали німецькі колоністи. Відомо, що під час революційних подій 1905-1907 рр. відбувся виступ селян, які спалили економію німецького колоніста Ріхтера. Виступ набрав такого розмаху, що власті змушені були викликати каральний загін з Павлограда, щоб розігнати бунтівників. 

24. Галич (сучасне Слобожанське), засноване як німецький колгосп приблизно в 1926 р. німцями з Сумщини. У 1941 р. жителів вивезли в Сибір, у 1950 р. повернулися в Лозову одна сім'я Берлет (нащадки цукрозаводчика Кеніга).

25. Вишневе (колишнє Радгоспне) – неподалік сучасного села Вишневе 100 років тому існувало німецька колонія. Те поселення було знищене в період Другої світової війни.
Між смт.Близнюки і річкою Бритай (місцевість Козлова Балка теж була німецька колонія), але вже ніхто не пам'ятає назви.
Німецькі колоністи мешкали також у селах Григорівка, Близнюки, Рудаєво, Садове, Дуніне, Вишневого (Радгоспне), Добровілля, Плисове, Плахтіївка.

На фото : На кладовищi в с Садове пам"ятник нiмецькому подружжю.За словами мiсцевих жителiв привезений з с Вишневе(Радгоспне) у 1960-х р.
Карта Штумпа.Нiмецькi села.

Михайло Волков iсторик-аматор

23.02.2019
Поділитися в соц.мережах.


ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД


21.02.2019 | Перегляди. 9 | Категорiя: Новини району

21 лютого 2019 року у 8 класі Садовської ЗОШ І –ІІІ ст. проведено ерудит-шоу «Українською розмовляй правильно!».
Підготувала захід Принь І.О., завідувач Садовської бібліотеки та заступник директора з виховної роботи Сопронюк Н.В., які розповіли про виникнення цього ...

20.02.2019 | Перегляди. 6 | Категорiя: Новини району

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно ...

20.02.2019 | Перегляди. 7 | Категорiя: Новини селища

Небесна Сотня – герої незборені,
Найкращі, найвідважніші сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші мріяли, любили і жили…
День Героїв Небесної Сотні – пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників ...




18.02.2019 | Перегляди. 16 | Категорiя: Новини селища

З метою належного інформування громадськості про підсумки діяльності, забезпечення об’єктивної прозорості та підзвітності районної державної адміністрації, відповідно статті 45 Закону України «Про державну службу», сьогодні, 18 лютого о 10.00 год. в залі засідань  ...