Нове життя Iсторiя Близнюкiвського району
:

Iсторiя Близнюкiвського району


Споконвіку височать на Близнюківщині, як і по всій Харківщині та Україні, давні могили-кургани. На берегах річок під товстим шаром землі зберігають свої віковічні таємниці назавжди зниклі поселення наших далеких предків. Хвилями грають на них степові трави, блакитний "петрів батіг", гіркий полин.
 Близнюки вперше згадуються в документах 1863 року, де вказується, що на лівій стороні великого тракту, який іде з Харкова до Ростова, закладено села Близнюки-1 і Близнюки-2. Під час будівництва Курсько-Харківської-Азовської залізниці по території Близнюківського району в 1868-69 роках була побудована залізнична станція Надеждино. В 1903 році вона згоріла. Через два роки споруджено нову станцію, яка стала називатись Близнеці.

Поблизу села Садове стоять на підвищеній місцевості один від одного всього за декілька десятків метрів два кургани - високі могили. Про одну з них відомо з листа поміщика І. В. Коростовцова, що в ній, можливо, знаходився великий склеп-гробниця. Над цією могилою, аж до жовтневої, 1917 року, революції стояв величезний, вилитий з чавуну хрест. Про другу могилу старі люди розповідали по-різному. Дехто твердив, що там поховані запорізькі козаки, які загинули в бою з кримськими татарами.

Ці дві могили схожі між собою, як рідні сестри. Можливо, помістя пана Коростовцова, де вони знаходилися, й звалося "Близнеці". У поміщика була також кругла печатка. По її колу значився напис "Ігор Володимирович Коростовцов", всередині - зображені дві згадані могили, а під ними напис "Близнеці". Ймовірно, що звідси й походження назви нашого селища Близнюки, яке в кінці XIX століття почало забудовуватися навколо станції.

Першими жителями поселення, в якому нараховувалось на той час 15 житлових будинків, були залізничники. Вслід за ними осідали селяни з навколишніх сіл, а також торговці. Напередодні селянської реформи 1861 року посилення феодально-кріпосницького гніту в Катеринославській губернії, як і по всій Росії, супроводжувалось нечуваним свавіллям з боку поміщиків над кріпосними селянами і дворовими. Архівні документи свідчать про різноманітні форми боротьби селян Близнюківщини проти своїх гнобителів, особливо поміщиків Коростовцових. Відбуваються заворушення в маєтку, палають поміщицькі стайні й амбари із зерном, скирти необмолоченого хліба. Одним із організаторів виступів був наймит із села Варварівка Д. К. Панченко.

У 1900 році загальна земельна площа нинішньої території району становила 112918 десятин, діяло 26 початкових церковно-приходських шкіл із 40 учителями, 3 лікарні, де працювало 6 лікарів. Із промислових підприємств - 3 млини.

Більшість селян була неписьменною, їхнє економічне становище надзвичайно тяжким. Коли у грудні 1905 року в Москві розпочалось збройне повстання, його хвиля докотилася і до Близнюків. Залізничники станції влаштували мітинг, на якому підтримали героїчну боротьбу робітників Прєсні. Такі заворушення відбулись і в селах Добровілля, Верхня Самара, Криштопівка. Селяни палили поміщицькі маєтки, самовільно ділили землю. Героїчною сторінкою в першій російській революції було повстання на броненосці "Потьомкін" у червні 1905 р., в якому брав участь Зіновій Онуфрійович Бакай, що народився на Близнюківщині в селі Софіївка Друга.

У 1907 - 1908 роках побудували в Близнюках два парових млини, які переробляли 1800 пудів зерна за добу, з'явились маслобійні, відкрилось кілька крамниць. Ще в 1910 р. була створена агробаза, де видавалися напрокат сільськогосподарські машини. Але скористатися ними селяни-бідняки не могли - за прокат бралася велика плата.

Населення Близнюків зростало. Злиденним та безпросвітним було життя селян. Усі кращі землі належали панам, тому урожайність зернових на панських полях відрізнялась від урожайності на селянських землях. 12 квітня 1923 року на базі Добровільського, Рудаївського та Самійлівського волосних комітетів було утворено Близнюківський район. До складу Харківської області він увійшов у 1933 році. Протягом першого десятиліття заселявся район переселенцями з Полтавської, Бєлгородської та інших областей. Населення району становило 47795 чоловік, що проживали у 149 населених пунктах. За національним складом: українців було 93,84%, росіян - 4,23%, німців - 1,69%.

На початку 1929 року розпочинається створення в районі колективних селянських господарств. Активну участь у проведенні колективізації брали направлені з Дніпропетровська Ю.І.Плющ та Ф.А.Скрипник. У селі Новоолександрівка організували колгосп, який навесні 1930 р. виріс у найбільше господарство в районі колгосп "КІМ".

На 1 січня 1933 року в районі функціонував 61 колгосп, де було усуспільнено 95% селянських господарств і 95,1% орної землі. Близнюківщина традиційно сільськогосподарський край, тому основна увага завжди надавалась розвитку землеробства і тваринництва. За роки перших п'ятирічок виросла місцева промисловість. Тут працювали молокозавод, цегельня, райпромкомбінат, райхарчокомбінат. Зросла кількість робітників та службовців.

Одним з головних завдань на той час було здійснення докорінних перетворень у сфері культури. Вживалися дійові заходи щодо ліквідації масової неписьменності. У 1929 р. в райцентрі почала працювати семирічна школа. Велику культурно-освітню роботу проводила бібліотека з книжковим фондом 15 тис. примірників. Поліпшувалось медичне обслуговування жителів. У 30-х роках налічувалось 8 медичних закладів, у яких працювало 11 лікарів. Талановитим організатором, хірургом був М.О.Добровольський.

1941 року жителі Близнюківщини, як і весь народ, стали на захист своєї Вітчизни. Протягом 1941-43 років на території району точилися запеклі бої. Фашистська окупація тривала 566 днів. Було розстріляно і закатовано понад 100 жителів, 2500 юнаків та дівчат вивезли на каторгу до Німеччини. У травні 1942 р. в Близнюках і Лозовій діяла підпільна група, організатором якої був майстер вагонного депо ст. Лозова О.І.Немченко. Тривалий час фашисти не могли викрити підпільну організацію. У травні 43-го її очолив М.О.Гонтаренко. Багато учасників героїчної боротьби з окупантами дожили до світлого дня Перемоги. Серед них В.М.Мовчанов, Герой Радянського Союзу, нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, М.М.М'ясников, Герой Радянського Союзу, нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями. Нині полковник у відставці, Михайло Іванович живе у Дніпропетровську. Герої Радянського Союзу І.П.Петренко, М.І.Сербіненко, П.Т.Ткаченко, повні кавалери орденів Слави М.Т.Грабовський, М.І.Голубничий, М.А.Дураков.

15 вересня 1943 року Близнюки були повністю звільнені від гітлерівців, бої за село та станцію тривали цілу добу. На честь танкістів-визволителів у райцентрі при в'їзді в селище встановлено пам'ятний знак "Танк на п'єдесталі". А чотирьом танкістам - Я.Н.Ніколенку, М.І.Федотову, В.О.Мерінову та І.С.Лещенку, чий екіпаж першим увірвався у Близнюки, селищна рада присвоїла звання "Почесний громадянин смт. Близнюки".
У перші післявоєнні роки розпочалась відбудова народного господарства. Скільки потрібно було сил та енергії, знань, щоб відновити нормальний ритм життя! Розруху в сільському господарстві, викликану війною, доповнило стихійне лихо. У 1945 р. Близнюківський район, як і інші головні зернові райони, охопила спустошлива посуха. Зібрано урожай зернових лише по 3,9 цнт з гектара. Та незважаючи на цей нелегкий хліборобський рік, трудівники села потому продовжували працювати, добиваючись високих урожаїв надоїв, приростів у тваринництві. Серед героїв полів та ферм пам'ятають близнюківці імена ланкової колгоспу "Комсомолець" Г.Н.Войтюк, ланкової колгоспу ім. Куйбишева О.О.Харитонової, О.М.Чорнової, О.І.Цуканової, П.В.Одновол.
Поступово відновлюється і довоєнний рівень чисельності поголів'я худоби. Тваринники району активно включилися у виконання трирічного плану розвитку продуктивного тваринництва в колгоспах по збільшенню поголів'я. Великий вклад щодо цього внесли комсомольці та молодь району. Близько 400 молодих тваринників працювало на фермах району. Відновлювали свою роботу, стали до ладу і промислові підприємства Близнюківщини. Уже в 1945 році колектив маслозаводу завоював першість в області. Поліпшувались якість та асортимент продукції. На початку 60-х років щозміни завод переробляв 120 тонн молока. У 50-і роки на місці колишньої невеличкої олійниці виросли нові корпуси харчокомбінату, до якого увійшов і млин. Щороку тут вироблялося до 400 тонн борошна і 200 тонн соняшникової олії.

У 1959 році вступив до ладу новий капітальний механізований олійний цех, у 1961 році - новий хлібозавод, у 1962 комбікормовий цех, у 1964 - цех безалкогольних напоїв і ковбасна майстерня. На початку 60-х років у районі створено "Міжколгоспбуд". За всі роки існування він виконав величезний обсяг будівельних робіт у Близнюках та селах району.

У 1955 році відкрилося перше в районі автобусне сполучення між с.Близнюки та м.Лозова. Почалося будівництво доріг з твердим покриттям. 1961 рік започаткував внутрішньогосподарську телефонізацію. Відновлювала свою роботу й освітянська галузь. Трудящі району виступили ініціаторами здійснення загальної семирічної освіти, про що писали в листі ЦК КП(б)У і Раді Міністрів УРСР від 13 березня 1949 року. У розвитку освіти все більша увага приділялась трудовому вихованню учнів. По школах району створювались виробничі бригади. Почав діяти будинок піонерів.

За сумлінну роботу по створенню навчально-матеріальної бази шкіл 5 учителів району нагороджені Міністерством освіти УРСР грошовими преміями, а за досягнуті успіхи у розвитку освіти група вчителів нагороджена орденами і медалями.

У січні 1963 року було ліквідовано Близнюківський район і його територія увійшла до складу Лозівського району. Через два роки знову було відновлено наш район. Таке необгрунтоване реформування призвело до погіршення матеріально-технічного стану народного господарства.

У 70-80-х роках у Близнюківський район, як і в усій Україні, в сільське господарство направлялися чималі матеріальні ресурси, а його продуктивність знижувалася. Друга половина 80-х років ознаменувалася стрімким наростанням кризи радянської системи, закономірним наслідком якої стали розпад СРСР, відродження в 1991 році незалежності України.

Наприкінці 80-х років у районі робилися спроби виправити становище шляхом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, запровадження госпрозрахунку, орендного, сімейного підряду, створення фермерських господарств. Але все це не дало відчутних результатів. Негаразди в соціально-економічній сфері негативно позначилися на культурі та духовному житті.

Всі ці роки переважна більшість педагогів району працювала творчо, з повною віддачею. Це такі заслужені вчителі України, як Є.Й.Плющ із Самійлівки, Є.Я.Тхор із Олексіївки, делегати учительських з'їздів К.Т.Ткаченко, В.В.Радченко, 3.Я.Рижа, Г.Л.Кондратова. Новим явищем в організації трудового навчання було відкриття міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

У січні 1990 року в Близнюківській школі з'явився перший комп'ютерний клас. Проведено реорганізацію системи бібліотечних установ. Книжковий фонд складав 350 тис. примірників.

Восени 1989 року в Близнюках почав діяти Свято-Іллінський храм.

Як власну трагедію сприйняли трудящі району аварію на ЧАЕС. Багато близнюківців заявили про готовність допомогти ліквідувати небезпеку. Понад десять господарств району погодилися прийняти до себе переселенців із забруднених зон.

У 1992 році в Близнюки від Лозової прийшов природний газ по тридцятикілометровому трубопроводу. Через шість років природний газ подали у села району. Економічна нестабільність у державі не могла не торкнутися соціально-економічного життя району. Але попри все, завжди на посту залишаються медики, вчителі, працівники культури, і лише завдяки ентузіазму, розумінню важливості їхнього особистого внеску в поліпшення добробуту людей району працюють лікарні, ФАПи, школи, культосвітні заклади.

26 квітня 1997 року в райцентрі відкрито знак "Пам'яті Чорнобиля", як вічна шана і повага до тих, кого чорним крилом зачепило лихо Чорнобиля.

Понад п'ять років діє в Близнюках районна ДЮСШ, а з 1993 року її філію відкрито і в с.Самійлівка завдяки підтримці директора ВАТ ім. газети "Известия" В.А.Ігнатенка. Особливою популярністю в районі користуються ігрові види спорту - футбол, волейбол, хокей. Команди Близнюківщини неодноразово брали участь у змаганнях різних рівнів, де показували непогані результати.


Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Поділитися в соц.мережах.


ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД


23.10.2020 | Перегляди. 16 | Категорiя: Новини району

У відповідності до плану роботи поточного тижня заступник голови Близнюківської районної державної адміністрації, голова районної призовної комісії Василь Протасов провів робочу нараду із ТВО військового комісара Близнюківського районного військового комісаріату, капітаном Олексієм Горбенком та заступником голови райдержадміністрації, головою резервної ...
23.10.2020 | Перегляди. 20 | Категорiя: Новини району

Завдяки досягнутому порозумінню між Близнюківською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації Сергія Володченка та ДП «Дороги Харківщини» (директор Ігор Турченко) одразу на кількох напрямках у рамках експлуатаційного утримання по дві, а то й три бригади Лозівської філії «Лозівський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор»  ВАТ ДАК ...

23.10.2020 | Перегляди. 17 | Категорiя: Новини селища

21 жовтня 2020 року  в онлайн - режимі   відбулося засідання Харківської обласної ради старшокласників у якому взяли участь лідери Близнюківської ради старшокласників «Імпульс», а саме учні КЗ «Близнюківський  ліцей», Алісівської  та Садовської  загальноосвітніх шкіл на чолі з координатором Іриною Маник, керівником гуртка «Школа успіху» ...
16.10.2020 | Перегляди. 36 | Категорiя: Новини селища

На початку жовтня у Близнюківському ДНЗ (я -с) №2 «Сонечко» пройшов тематичний ранок «Увага! Діти на дорозі». Діти  співали пісні, розповідали вірші про правила дорожнього руху, відгадували загадки, танцювали, малювали дорожні знаки та грали.