Згідно з актом про приєднання Павлоградського округу, територія Дніпропетровського округу збільшилася з 8095 кв. верст до 18438 кв. верст. Округ був доповнений 11 районами, в тому числі і Близнюківським. Богданівський район став жертвою «скорочення», його територія була поділена між районами: сільради Богданівська, Богуславська, Тернівська увійшли до складу Павлоградського району, а Вербоватівська, Новоруська, Миколаївська, Кохівська було приєднані до Близнюківського.
...Сталінська колективізація спровокувала чергові адміністративно – територіальні зміни у вигляді переходу до двоступеневої системи розподілу....
Сільськими та волосними урядниками хлібороби часто вибирали «спокійних» малодушних односельчан, які не звертали уваги на порушення підлеглими законів, розпоряджень місцевих органів влади. А волосні і сільські збори розглядалися «активними» членами громад не як форми, спосіб політичного самовираження, а, перш за все, як привід поспілкуватися.
Основна маса селян, за винятком тих, які вважали себе громадськими діячами, з небажанням відвідували збори, бо знали, що кардинальних питань на ньому не буде вирішено. Цікаве спостереження і висновок зробив один із сучасників: «народ мало цікавився мирськими справами,....
Коростовцеви - одна з найвідоміших дворянських родин на Близнюківщині. Вони володіли селами та великими земельними наділами вздовж річок Велика Тернівка та Опалиха. Їхні володіння простягалися на землях сучасних сіл Садове, Вільне Перше, Вільне Друге, Софіївка, Новоселівка, Милівка, Уплатне, Самійлівка Криштопівської сільради, Андріївка, Добровілля.
Старожили пам’ятають, як люди старшого покоління називали Садове Коростовкою. Їм’ям Коростовцевих називалося й cело Уплатне – Коростовцеве або Велика Короставка. На жаль, до нашого часу не збереглися маєтки Коростовцевих, лише родинні склепи....
Закінчення.
... Єдині будівлі, які залишили по собі Коростовцеви, - це старі приміщення Уплатнівської лікарні.
На початку ХХ ст. місцеві земства на благодійні внески зводять лікарні, школи. Коростовцеви внесли кошти на спорудження Уплатнівської лікарні. Для її будівництва було завезено чимало добротного лісу, встановлено печі для виготовлення червоної цегли. Сьогодні, роздивляючись майстерну кладку стін, з’єднання дерев’яних конструкцій, зроблених без єдиного цвяха, – можна лише дивуватися умінню тодішніх майстрів.
На лікарні ще в ті часи....
На межі столітнього ювілею не можливо оминути питання «Звідки єсть і пішла земля Близнюківська?» (вибачте автору за плагіат Нестора) але питання щодо походження назви селища Близнюки неможливо вважати закритим, допоки не були вивчені всі наявні джерела.
Історію Близнюківщини досліджували місцеві краєзнавці-ентузіасти, але всі вони спирались лише на спогади старожилів та залучення досить бідної джерельної бази. І тільки поєднання картографічних та наявних матеріалів дають змогу деталізувати та візуалізувати вивчення....
Кожен край пишається своїми людьми, які примножують його славу і успіхи своєю працею. Тож мені хочеться розповісти про добре відомув нашому селищі і районі родину Шевчунів.
Прибула ця сім’я на Близнюківщину в далекому 1926 році в село Морокіно Близнюківського району Павлоградського округу Катеринославської губернії (в 1933 році Близнюківський район став відноситись до Харківської області). Виділили їм два гектари землі. Під заставу майбутнього врожаю Марко Іванович взяв державну позику для купівлі сівалки, молотарки,....
Сьогодні в Близнюках свято – День селища.
До цієї події готуються заздалегідь, облаштовуючи територію, радуючи місцевих жителів якимось цікавинками в ландшафті чи-то благоустрої населеного пункту.
Про те, як же відшуміло свято, ми розповімо в наступному номері газети, а зараз разом з вами, шановні читачі, поринемо у вир історії.
Перша згадка про Близнюки – у документі «Список населених пунктів Павлоградського повіту Катеринославської губернії 1863 р.», де вказано, що по лівій стороні тракту Харків-Ростов....
Перший номер районної газети під назвою «Червона зірка» вийшов 25 серпня 1929 року і був віддрукований у Дніпропетровську накладом 200 екземплярів. Під назвою вказувалось: «Щомісячна газета Близнюківського РПК, РВК і РК ЛКСМУ». Першим редактором був Баторський (ініціали невідомі). А регулярно газета почала видаватися, починаючи з 22 травня 1930 року. Того ж року, з 20 червня, газета виходить під назвою «До нового життя», наклад - 4000 екземплярів, періодичність - два рази на тиждень. З 1934 року районка стала видаватися під назвою «Більшовик», а з 15 травня 1938 року змінено назву на «Комуніст».
У період окупації району (з жовтня 1941 по 1944 рік) газета....
