Нове життя Ранковий автобус
:

Ранковий автобус


Поділитися в соц.мережах.


П'ята ранку. Саме в цей час, як правило, приймаються важливі рішення: о п’ятій ранку люди вирішують вимкнути комп'ютер, випити каву, не піти на роботу, покласти слухавку або поїхати геть. Саме у цей час, коли настає ранок і закінчується ніч, коли на станцію прибуває перший автобус…
Надворі ще стояли сутінки, а на станцію звідусіль вже повільно почали сходитись люди. Автобус мав прибути о п’ятій.  Якийсь чоловік поглянув на годинник і вимовив: "Ще декілька хвилин". Жінка, що стояла поряд, охнула і поставила на землю важкі сумки. Минуло хвилини зо три, а на станції вже було близько двадцяти чоловік. З-за горизонту нарешті показався транспорт. Ще декілька метрів, і він зупинився, водій щось вигукнув і відчинив двері. 

Всі швидко опинились у салоні і почали гомоніти, штовхатися. Жінка з сумками сварилася з кимось за місце, якийсь чоловік намагався заховати свої речі, маленька дівчинка почала плакати. У салоні стояв шум, але коли автобус нарешті рушив з місця, всі затихли і зручно вмостилися у своїх кріслах.
  Їх було 23. Двадцять три людини, які їхали кудись так рано. Ніхто з пасажирів (крім тих, хто їхав сім'єю) не знав одне одного. Кожен мав якісь плани, переживання і своє життя. Найближче до водія сиділа літня жінка, вона поспішала на зустріч з сином, який не спілкувався з нею вже 6 років. Поряд з нею вмостився одягнений у військову форму хлопець років 25-ти з великим букетом троянд. Він посміхався і щось друкував у телефоні. За ними сиділи мама з донькою. Далі - дві юні спортсменки, які слухали музику у навушниках, чоловік, що сварився з кимось по телефону, двоє закоханих, вагітна жінка, шість друзів, парубок з гітарою, дівчина з дуже сумними та заплаканими очима, дві сестри-близнючки, дівчина з тіткою і заробітчанин.

- А заграй нам що-небудь, хлопче, - попрохав заробітчанин. - Далеко їду, рідну країну сьогодні покидаю
- Та що ж заграти Вам, дядьку? - запитав гітарист.
- А давай якусь на українській, - втрутилась літня жінка.
Хлопець окинув оком пасажирів, переконавшись, чи, бува, ніхто не проти, дістав гітару і заграв в декілька акордів. Дівчина-спортсменка почала:
 - Я чекав тебе, і ти мені з'явилась,
Наче щастя, сонце серед хмар!
Ти в думки мої прийшла і залишилась,
Ти єдина і така своя!
Її подруга продовжила:
 - Моє щастя, я тебе шукав так довго,
Бачив в снах, як ми з тобою вдвох.
Знаю це, і не соромлюся нічого,
Ти - моя і свідок цьому Бог.
Далі півавтобусу проспівали одноголосо:
- Щастя моє, дякую, що ти є
Таке своє і неземне!
Щастя моє, дякую, що ти є
Моє, я точно знаю це!

Настрій у пасажирів покращився, але невдовзі пісня закінчилася, і в салоні знову запанувала тиша. Кожен заглибився у свої думки. Дорога була крута і весь час звивалася з боку в бік. Автобус виїхав на міст, аж раптом на дорозі невідомо звідки з'явився автомобіль, який мчав з шаленою швидкістю по зустрічній смузі. Водій почав різко викручувати кермо, аби уникнути зіткнення, але швидкість автомобіля була занадто великою, а міст занадто вузьким, щоб швидко вирівняти автобус на іншій смузі.

 Хвилина… і від сильного удару автобус злетів з мосту просто у крижану воду. А далі все, ніби в тумані. Пасажири та водій зависли у повітрі, а потім удар об товщу води, пронизливі крики та темрява.

І ніхто ніколи не дізнається та не згадає, що перед цим ударом… Літня пані телефонувала синові, але телефон випав з рук і розбився на шматки. Вагітна жінка притиснула руками живота, намагаючись вберегти ще не народжену дитину, і помолилась. Закохані вхопили одне одного за руку і попрощалися. Спортсменки втиснулись в крісла. Чоловік, який сварився до цього моменту по телефону, крикнув у слухавку:"Вибач, я люблю тебе!". Мама вхопила доньку на руки і прошепотіла: "Не бійся!", хоча її саму до кісток пронизував страх. Хлопець поцілував троянди і заплакав. Дівчина з сумними очима згорнулась в клубочок і вперше за довгий час зрозуміла, що хоче жити. Друзі взялися за руки і закрили очі. Сестри міцно обійнялися, заробітчанин притиснув до себе фото дружини, а хлопець з гітарою втратив свідомість. Лише водій у цей час від шоку все ще крутив кермо, намагаючись зробити щось для порятунку людей. 

5:23. На березі швидка, поліція, натовп  журналістів та просто охочих подивитись. Величезний кран дістає автобус, який впав з моста в результаті аварії. Поліція опитує свідків, а три бригади швидких надають допомогу постраждалим пасажирам. Всі 23 пасажири вижили, водій загинув. 
Коли автобус почав падати,  людей охопила паніка, але хлопець в військовій формі не втратив самоконтроль і, доки вода повільно наповнювала салон і всередині закінчувався кисень, він, не піддаючись емоціям, почав рятувати тих, хто був поруч.  Спочатку на поверхню випливло двоє, потім з’явилися голови ще декількох. І так один за одним, бовтаючись у крижаній воді та тремтячи чи то від холоду, чи то від страху, люди все ж діставалися берега. Останнім виринув військовий, він ніс на руках маленьку дівчинку, яка втратила свідомість.

Як це  – розуміти, що всього лише за декілька хвилин ти можеш втратити все, що маєш і ніколи не досягнути того, про що мрієш? Швидка, викрики людей, запаморочення, страх, паніка, безвихідь, безпомічність, крижана вода – слова, якими кожен пізніше опише цю ранкову поїздку.
 …Той день пасажири запам’ятали на все життя. Ще не скоро після аварії всі вони потрапили додому. Лікарі, журналісти, поліція, знову лікарі і лише потім дім. Проте саме цей день став перезавантаженням, оновленням. 

  Півроку потому. Літня пані живе вдома у сина, який ні за що не полишає її саму. Мама з донькою переїхали в село, подалі від метушливого міста. Тренування спортсменок стали більш активними, а їх мрії більш яскравими. Сварливий чоловік нарешті помирився з дружиною. Закохані зробили ремонт і почали жити разом. Вагітна жінка нарешті народила, і дитина стала її найбільшим скарбом. Парубок з гітарою через травму руки не зміг більше грати, проте знайшов себе в поезії. Сумна дівчина нарешті відкинула всі погані ідеї і з захопленням почала працювати на новій роботі, розуміючи, що справді любить життя . Нерозлучні друзі вирішили поїхати на відпочинок, сестри-близнючки вперше за все життя роз’їхались у різні квартири, навчаючись нарешті жити самостійно. Дівчина з тіткою стали частіше спілкуватись. Заробітчанин залишився вдома з дружиною і через два тижні знайшов роботу. А військовий? Вже через два дні, знаходячись у лікарні, він зробив пропозицію тій, якій віз троянди.

Лише одна подія, а змінилось 23 людини, лише один ранок, а змінив усі життя. 
Може, нам теж треба змінити своє, доки не настала наша 5 ранку? 


Олеся Аксьонова


Дата публікації: 13.12.2019 | Перегляди. 284 | Коментарі. 0 | Категорія: Творча сторiнка

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

25.05.2020 | Перегляди. 2 | Категорiя: Нашi бесiди

Україна увійшла у другий етап послаблення карантинних обмежень. З 25 травня дозволено поновити роботу дитячих садків із дотриманням низки санітарних вимог.  Рішення про відкриття дошкільних закладів кожна область має ухвалювати окремо, залежно від епідеміологічної ситуації.  Згідно із постановою уряду, до 22 червня в Україні діятиме адаптивний карантин, і в ...
25.05.2020 | Перегляди. 2 | Категорiя: Нашi бесiди

Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



13.05.2020 | Перегляди. 26 | Категорiя: Культура

Під час проведення Дня пам'яті та примирення і 75 річниці Великої перемоги над нацизмом працівники відділу культури і районного Будинку культури провели величезну роботу. Окрім відеороликів, де були зняті вітання зі святом, саме 9 травня на привокзальній площі селища Близнюки відбувся аудіоконцерт " Пам'ятаємо - Перемагаємо".



04.05.2020 | Перегляди. 99 | Категорiя: Культура

Вже десять років на «Новому каналі» приваблює увагу телеглядачів українське розважальне шоу «Хто проти блондинок?», де 50 красунь змагаються за право вийти у фінал, змагаючись з головним гравцем (переважно - це чоловіки, знані в українському шоу-бізнесі). Серед цих красунь у одній із передач була і наша землячка Ірина Олексіївна Каменева.Дівчина  народилася у селі ...