Нове життя Оповідання бабусі Чорнобривцевої
:

Оповідання бабусі Чорнобривцевої


Поділитися в соц.мережах.



Вересневий сонячний ранок встав на зміну ночі.

Проміння грайливо золотили верхів’я дерев, стояла осіння погода.

На ганок вийшла старенька бабуся погрітися, пригадати минуле, порадуватись приємним ранком.Стара бабуся Марія Петрівна Чорнобривцева. Живе вона вже друге сторіччя - їй сто одинадцять років.

Вже не дочуває, не добачає, обличчя вкрите численними зморшками, а пооране хрест-навхрест старече тіло свідчить про пережиті роки.

 Добрий день, бабусю, - гукнув я привітно. 
- Драстуйте, - відповіла вона й подивилась на мене,
- Розкажіть, будь ласка, як віджили свій вік, чого довелось побачити вам: молодим людям це цікаво.

- А як же, я багато бачила, багато пережила - почала вона. Нас вісім душ було в батька. Народилась в Павлограді. Були ми міські. Коли виходила заміж, було мені 23 роки, а чоловікові 45, та ще й з дітьми, до того ж удвох додали сім’ї, так і почалось моє життя...

А тут голодний рік. І-і-і горе ж було… Було, як поб’є мене, як поб’є чоловік, так отака голова, і цей перший чоловік помер давно. Вийшла за другого. Він прослужив у солдатах десь там на Кавказі 15 років. Такий був, що не знаєш, коли і битиме… Та як наб’ється й цей, то вже не пам’ятаєш нічого. Тільки не лаявся ніколи, а бив немилосердно. Довго й другий чоловік учувався після своєї смерті… Оце йду, а він неначе йде проти мене… Дітей була ціла купа - 17 мала. Ніколи їх було доглядати за роботою. Оце було йду на роботу, пригортаю дитинку, а сніг так і сипе. Одно зварилось в казані, впало з печі, ніколи було доглянути його, я на роботі була. А друге впало - перебило спину - зробилось калікою…

Тоді ще письменності не вчили, я в школу не ходила, не навчилася читати і писати. І карточок ще не було, як тепер (фотографій - ред.). Знялась якось один раз за все життя та й ту люди вкрали.
Межиріч, Маврино, Лихачева та інші села були панськими. Пам’ятаю ще запорожців. Вони там на хуторі жили, в землянках, невеличких наметах. І що ж то за народ був! Отакі руки, отакі плечі, величезні були та, як заспівають було чоловіка три чи чотири, так аж хата реве! Займалися хліборобством. Тоді ще не було такого злодійства, як тепер..

Довелось багато лиха побачити за свій вік. Та не сердилась я зроду. Хоч хто яку шкоду зробить - перехристюсь та й терплю далі.

Зараз маю три доньки: одній, самій меншій, в якої доживаю віку, тут на Озерній №55, сорок вісім років. Другій - сімдесят сім літ, а третя після тифу збожеволіла… 
Не маю вже ні братів ні сестер, усі повмирали вже, а я ще живу. Є в мене онуки та правнуки, котрих більше ніж 70 душ… 

Ще в минулому році пам’ятала все, а тепер забуваю, багато забула. Сяду оце шити, втягати нитку в голку, а мені здається чотири вушка… Вже не маю жодного зуба. Щелепами кутуляю...
Павлоградська газета, 7 жовтня 1943 р.


Андрій Осипа


Андрій Аполлонович Осипа народився у 1914 році в селі Добровілля. Працював учителем Катеринівської початкової школи Близнюківського району. Шкільний учитель, художник-самоук, роботи якого зберігаються в музеях Харкова, Канева, Сполучених Штатах Америки та, звичайно,  у Близнюках, - Андрій  Аполлонович Осипа був винен тільки в одному – він любив Україну і проніс цю любов через усе життя.

У книзі «Реабілітовані історією», виданій Дніпропетровською облдержадміністрацією у 2003 році, можна знайти такі рядки: «Осипа Андрій Аполлонович, українець, позапартійний, освіта неповна середня, вчитель. 22.07.1947 р. звинувачений у наданні допомоги німецьким окупантам, ув’язнений до ВТТ на 15 р. Звільнений 08.05.1956 р. Реабілітований 05.05.1996 р.»

У 1941 році Андрій Осипа залишився в окупованому німецькими військами місті Павлограді. Він працював коректором газети, яку очолював його побратим Григорій Чапля. У 1942 році Андрій приєднався до осередку українських націоналістів, створеного Григорієм Чаплею при редакції газети «Українець».
Дата публікації: 03.08.2020 | Перегляди. 271 | Коментарі. 0 | Категорія: Творча сторiнка

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

24.02.2021 | Перегляди. 23 | Категорiя: Право знати
Декларування 2021: Хто повинен задекларувати доходи, отримані в 2020 році
24.02.2021 | Перегляди. 27 | Категорiя: Право знати


Місцеві бюджети Харківщини отримали 155,5 млн грн плати за землю

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень 2021 року до  місцевих бюджетів  надійшло 155,5 млн грн земельного податку та орендної плати. Вказана сума перевищила надходження за січень ...



ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



20.11.2020 | Перегляди. 244 | Категорiя: Культура

Такий пост є на сторінці Людмили Каменєвої, яка працює завідувачкою Уплатнівської бібліотеки: " В ЦЬОМУ РОЦІ ЮВІЛЯРИ- УПЛАТНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ 70 років та УПЛАТНІВСЬКИЙ СБК- 50років!!!Нам продовжують надходити подарунки. Від Музичного проєкту ДОБРА ХАТА отримали диски і буклети з народними піснями нашої ХАРКІВЩИНИ.20 листопада – Всесвітній день дитини.Метою ...
14.11.2020 | Перегляди. 259 | Категорiя: Культура

Слід зазначити, що 12-річна Настя є провідним домристом школи. Вона входить до складу  учасників оркестру народних інстурменітв, який неодноразово виборював призові місця у різноманітних музичних конкурсах і фестивалях як обласного, так і міжнародного рівнів. Дівчинка і сама неодноразово показувала свою майстерність на заходах високого рівня.То разом із викладачем ...