Нове життя Злочин чи життєва необхідність?!
:

Злочин чи життєва необхідність?!


Поділитися в соц.мережах.



До редакції зателефонував Володимир із проханням ґрунтовно роз’яснити: чи можуть громадяни без будь-яких документів збирати у лісах мертві стовбури дерев, хмиз та використовувати їх на власні потреби?  

- Чіткої відповіді на це запитання законодавство не містить. Проте системним аналізом лісового законодавства можна прийти до висновку, що ця діяльність є побічним лісокористуванням, що, в свою чергу, відноситься до спеціального користування (ст.67 ЛКУ) та здійснюється на умовах короткострокового тимчасового користування лісами (ст.18 ЛКУ). Тому для того, щоб збирати дерева, котрі лежать у лісі,  необхідно одержати спеціальний дозвіл - лісовий квиток (ст.69 ЛКУ). Обгрунтування такого висновку наступне: 

Мертві деревинні залишки, що лежать на землі у лісі,  мають  більш  узагальнюючу  російську назву - «валежник». Під цим розуміють  гілки, цілі дерева та їх частини, що впали та гниють або є сухими. Сюди ж відносяться зламані вітром чи бурею дерева, а також залишки від дерев, що не були вивезені з лісосіки та  втратили свої технічні якості та властивості. 
    
 Збирання  стовбурів дерев, що з природних причин опинились на землі, виходячи зі змісту  ст. 73 ЛКУ, прямо не відноситься до побічних лісових користувань. У цій же статті вказується, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань.

Нормативним актом, що регулює ці питання, є Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, що затверджений Постановою КМУ № 449 від 23.04.1996 року. Згаданий Порядок та ст. 73 ЛКУ  не має роз’яснень про порядок використання залишків дерев, що впали на землю з природних причин. Йдеться лише про збирання іншої складової лісу - лісової підстилки. 

У загальноприйнятому  розумінні лісова підстилка – це шар органічних залишків на поверхні грунту в лісі, лісовий перегній. Утворюється під запоною лісу в результаті розкладання органічного опаду (листя, хвоя, дрібні гілочки, опала кора та ін.). Тобто   лісова підстилка не включає в себе «валежник» - цілі дерева або їх частини (сухі, сирі, ті, що гниють), які відокремлені від пня та з природних причин опинились  на землі.     

Права громадян на загальне використання лісових ресурсів викладено у  ст. 66 ЛКУ. Ця норма закону не передбачає право громадян безоплатно та без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання мертві стовбури дерев або їх частини. З цього випливає, що така діяльність потребує спеціального дозволу – лісового квитка. Звичайно, такий дозвіл видається у випадках збирання більш-менш значних обсягів «валежника». Адже на дрібний збір частин сухих дерев для власних потреб, наприклад - для розпалювання вогнища, лісових квиток  не видається. Для уникнення можливих непорозумінь радимо попередньо звернутись до відповідного лісгоспу. 
     
 Привласнення  відокремлених  природнім способом від пня мертвих чи свіжих стовбурів дерев не може  кваліфікуватись як  незаконна порубка, адже відсутня об’єктивна сторона порушення.
 Звертаю увагу, що відокремлені  від коріння стовбури дерев (хлисти), що одержані  при законній розробці лісосіки, є майном лісогосподарського підприємства. Враховуючи специфіку розробки лісосік, зрубана деревина (сортименти) може своєчасно не вивозитись і певний час залишається на лісосіці. Як і інше майно, вказана лісопродукція  підлягає обліку та оприбуткуванню за бухгалтерським обліком лісгоспу. Будь-яке незаконне  привласнення цієї деревини кваліфікується як злочин проти власності.  


Людмила ТИЩЕНКО,
начальник відділу «Близнюківське бюро безоплатної правової допомоги»



Від редакції: питання заготівлі дров завжди гостро стояло у Близнюківському районі, бо газ не тільки дорогий, а ще й в багатьох населених пунктах його взагалі немає. Люди згодні брати лісовий квиток, але виникає питання – в кого ж його взяти? І часто під «караючу руку» закону потрапляють не дійсні злочинці, які випилюють живу деревину, а прості селяни, які, щоб протопити хати, вимушені збирати хмиз та сухостій.

 За словами помічника лісничого ДП «Зміївське лісове господарство» Ігоря Глоби, якщо людина збирає хмиз, сухостій, гілки і наслідком збирання дров не є випилювання дерев, коли залишається пеньок, то лісники не порушують кримінальних справ. В іншому випадку задіюють поліцію.
  Втім, факти невтішні, бо, за словами екологів, ситуація зі знищенням лісосмуг, які мають оберігати поля від вивітрювання, затримувати сніг та захищати від переметів на дорогах, загрозлива.

Захистити лісосмуги мав би закон, який набув чинності 1 січня 2019 року  року, згідно з яким  насадження між полями передано сільським радам або об’єднаним територіальним громадам. Втім, знову ж таки, за словами екологів, лісосмуги було би доцільніше передати лісівникам, адже ані аграрії, ані територіальні громади, ані поліція не мають повноважень виносити штрафи. Тож, вплинути на нелегальних лісорубів вони все одно не зможуть.

Та й відповідальності самої сільради за зникнення лісосмуги немає, бо офіційного факту передачі дерев, кількість яких повинна б бути зафіксована у відповідних документах - немає. Новий закон дозволяє віддавати лісосмуги в оренду тим, хто обробляє поля поруч. Це й логічно, адже саме аграрії зацікавленні у захисті насаджень від вітру. Але чи погодяться фермери платити оренду за дерева – питання відкрите. Тож поки єдині, хто може захистити лісосмуги – це місцеві мешканці, які відповідально ставитимуться до природних скарбів. 

  Резюмуючи, можна зробити невтішний висновок: не впійманий – не злодій, навіть якщо повз поліцейський пост проїжджає вантажівка з деревиною, документів на яку немає, а якщо вже впіймали дідуся з хмизом, зібраним у лісосмузі, то тут вже людський фактор працює, як подивиться охоронець природи на такий «злочин».

Довідково: за даними Держлісагентства облік лісосмуг почали лише з 2011 року. Зараз їхня площа понад 430 тисяч гектарів. 90% лісосмуг – із листяних порід – дуба, граба, тополі, акації, вільхи. Це 500 тисяч кубометрів деревини. Якщо порахувати, що середня вартість дров на ринку складає 500-600 гривень за куб, отримаємо цифру у майже 300 мільйонів гривень. 

 Щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують, як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше, ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.


Дата публікації: 17.02.2020 | Перегляди. 235 | Коментарі. 0 | Категорія: Право знати

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

11.07.2020 | Перегляди. 7 | Категорiя: В Україні

У Держгеокадастрі триває активна підготовка до старту ринку землі. Про це сьогодні заявив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко у ході міжнародної конференції Grain Ukraine-2020, що проходить в м. Одесі.«Сьогодні в Держгеокадастрі проводимо колосальну роботу, щоб після старту обігу земель сільгосппризначення зробити нашу ...
11.07.2020 | Перегляди. 13 | Категорiя: В Україні

Про це заявив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в ефірі каналу "112 Україна”"Зараз ми бачимо перші позитивні паростки програми "5-7-9”. У нас заявок зараз є на 8 млрд. Я думаю, через 2 тижні процес буде ще активнішим. Банки-учасники підтверджують, що отримали реальний інструмент і активно приймають заявки від клієнтів”, - ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



04.07.2020 | Перегляди. 29 | Категорiя: Культура

Учасники жіночого аматорського колективу «Забава» (художній керівник Людмила Каменєва) Уплатнівського сільського Будинку культури прийняли участь в Міжнародному багатожанровому фестивалі «Україна єднає світ» (дистанційно) та стали лауреатами ІІІ ступеню.
Редакцiя газети «Нове життя» вiтає участникiв колективу з почесним званням i бажає здоров'я,творчого ...

30.06.2020 | Перегляди. 31 | Категорiя: Культура

Вихованці школи брейкінгу LZB минулої суботи виступали у Близнюках на привокзальній площі.  Ця Школа функціонує у Лозовій, а її засновники займаються розвитком хіп-хоп культури в Україні. ихованці закладу були учасниками багатьох танцювальних фестивалів, де неодноразово отримували перемогу. Слід зазначити, що діти із задоволенням ходять на тренування, бо ...