Нове життя Навчання на відстані: гарна практика для самовдосконалення чи привід побайдикувати
:

Навчання на відстані: гарна практика для самовдосконалення чи привід побайдикувати


Поділитися в соц.мережах.



Сьогодні шкільне життя перемістилося у віртуальний світ - світ телефонних розмов, онлайн-спілкування та інших електронних платформ. Про те, як працюється в умовах дистанційного навчання, розповідають представники освіти, батьки школярів та самі учні.Маргарита Іваненко (директорка Близнюківського ліцею):

Не буду розповідати про процес дистанційного навчання, бо вже всі знають як, що і коли робити. Сьогодні ми знайшли можливість зробити освітній процес для наших дітей цікавим і корисним, навіть використовуючи дистанційну форму. Наголошу, що зараз вчителі працюють, мабуть, в рази більше, ніж зазвичай, бо діти іноді надсилають завдання невчасно, а декому доводиться взагалі засвоювати нові для нього технології. Загальнодержавний карантин - це дуже 
важко. Але ж давайте сприймати це як гарну практику для самовдосконалення.

Наталія Федорчук (директорка Алісівської школи):  
Дистанційна система роботи налагоджена у нашому закладі таким чином, що педагогічний колектив школу не відвідує. Спілкуємося у телефонних додатках «Viber» або «Telegram» як між собою, так і з учнями, проводячи он-лайн конференції. У нашому селі в кожного учасника освітнього процесу є сучасні гаджети, то в цьому плані проблем немає. А ось з мережею інтернету – є. Можливо, через те, що зараз всі нею користуються. Втім, учні отримують завдання, працюють за розкладом, знову ж таки в форматі спілкування через інтернет-додатки. Допомогою є й канали телебачення, де транслюються відео-уроки. 

Але не можу не зосередити увагу на тому, що багато школярів просто не мають бажання самостійно опановувати науки, іноді просто ігноруючи завдання, які їм пересилаються. То маю побоювання щодо кінцевого результату.

Наталія (вчитель початкових класів, мама двох учнів):
Карантин – вимушена міра, а ставлення до дистанційного навчання та його реалізація у кожного своє. Як вчитель другокласників, які навчаються за програмою Нової Української Школи, можу сказати, що я створила групу у вайбері, де зареєстровані батьки і діти, скидаю туди цікаві відео-уроки з поясненнями, намагаюся заохотити учнів до навчання.

Цікаві для дітей матеріали викладаю і на сайті навчального закладу, та, звичайно, цілодобово знаходжуся на зв’язку з батьками. Втім, є ситуації, коли сім’я не  забезпечена необхідними технічним засобами, наприклад, на всіх лише один мобільний телефон або ж на декілька дітей-школярів лише один комп’ютер, то в такому випадку прошу батьків не припиняти навчання з дітьми, мотивувати їх,  підказую, як це зробити, адже підручники, зошити та ручки є у кожного.

Стосовно власних дітей, то син навчається в середній школі, отримує завдання на сайті та у вайбері. Він самостійно справляється з більшістю завдань, сам вже регулює їх відправлення вчителю на перевірку. Ми з татом хіба що контролюємо виконання та іноді, за потреби, пояснюємо ту чи іншу тему. До всього, значну допомогу маємо від «Всеукраїнської школи онлайн». Син із задоволенням використовує цей навчальний додаток. Меншій доньці, я вважаю, просто пощастило, що я працюю в школі, бо можу все детально пояснити і зацікавити в навчанні, однак, що б там не казали, в домашніх умовах дитині зосередитися набагато важче. Ми всією родиною вже з нетерпінням чекаємо повернення в нормальний ритм роботи.

Ольга (мама четвертокласника та вихованця ДНЗ):
У класі, де навчається старший син, вчителька у вайбері створила дві групи: для спілкування з дітьми та батьками.. Домашні завдання розсилаються по групах, тобто батьки їх теж отримують для контролю. Дитина виконує задане, фотографує телефоном і надсилає для перевірки вчителю у  визначений проміжок часу з 7.00 до 10.00 щодня, окрім вихідних. Виділено також час, загалом після 11.00,  для особистого спілкування вчителя з учнем: в телефонному режимі діти читають або спілкуються з учителем в форматі: запитання- відповідь.

Це доступна альтернатива звичайному навчальному процесу, однак, доводиться роз’яснювати дитині завдання. Зазвичай, це фахово і доступно робить учитель, а зараз це слід робити батькам, які іноді й самі не знають тієї чи іншої теми, забули її або ж просто не вміють пояснити доступно. До всього, зробити це в рази важче тим батькам, які працюють, бо часу катастрофічно не вистачає, а в дитини немає мотивації виконувати домашні завдання. Вдома  вони відволікаються та не можуть зосередитися належним чином. 

Стосовно меншого сина (вихованець ДНЗ), то ще задовго до карантину батьки разом з вихователем спілкувалися  у «Viber», то й зараз продовжуємо це робити, тільки активніше. Дистанційно отримуємо завдання, дистанційно їх виконуємо та дистанційно звітуємо. Але дуже важко весь час тримати дітей у квартирі, незважаючи на те, що ми намагаємося їх зацікавити різноманітними настільними та руховими іграми.

Олександр (учень 11 класу):
У мене особисто дистанційне навчання викликає двояку думку. З одного боку – маю більше часу на підготовку до ЗНО, з іншого – матеріал легше сприймати, коли його докладно подає вчитель, а зараз доводиться самотужки до всього доходити. Втім, на сайті нашого закладу щодня з різних предметів виставляються завдання, я їх виконую, відсилаю для перевірки, отримую оцінки. Вчитель  української мови та літератури створила групу у вайбері, куди висилає нам тести.

Ми їх робимо, потім у вигляді фото надсилаємо учителю, а вже пізніше отримуємо правильні відповіді,  з якими звіряємо свої роботи. На мою думку, це досить зручно, але декому з однокласників не подобається. Є й такі, хто користується  даною ситуацією і проводить час за іншими заняттями, але то їхній вибір. В принципі, зворотній зв’язок учнів та вчителів налагоджено і, маю надію, дистанційне навчання  не вплине на якість знань та й на оцінки, які важливі для вступу до вищого навчального закладу.

Степан (батько семикласника):
Не хочу нікого образити, та скажу чесно: на мою думку, вся ця метушня з дистанційним навчанням -  якась маячня і марне витрачання часу. В тому, що у дітей додасться знань - я глибоко сумнівають. А от у батьків у період карантину  відбувається мозковий штурм. Це більше схоже на змагання між дорослими: хто вчасно й правильно виконає завдання за дітей - той  розумніший і кмітливіший. Не знаю, як іншим, а мені вже набридла гра для мам і тат - «Що? Де? Коли?», яка називається «дистанційним навчанням».

Свого сина я і в добрі часи не міг змусити належним чином зробити шкільні завдання, а зараз тим паче. Доводиться спершу самому засвоїти матеріал і зробити вказані вправи, а вже потім пробувати донести це своєму непосидючому сину-підлітку.  

Алла (мама дев’ятикласника та першокурсниці)
Уже чотири тижні ми разом з дітьми живемо за новими умовами карантину. І бачимо з чоловіком, як наші двоє дітей виконують домашні завдання, що надсилають їм учителі. Завдання з літератури чи історії, тобто гуманітарного профілю, мої діти сприймають більш-менш добре. Але є й тут такі запитання, які потребують учительського пояснення. Звісно, дистанційному навчанню без онлайн уроків не можуть підлягати точні чи природничі науки, які потребують більшого нюансування, деталізації, зацікавленої бесіди тощо. Але якщо випадає з навчального процесу близько двох місяців, то графік спілкування дітей з учителем/учителями однозначно має бути. Про це в приватному порядку варто похвилюватися адміністраціям шкіл.

Кожен з учителів проходить навчання в інституті післядипломної освіти та складає іспит з володіння комп’ютером. То було б добре, якщо хоча б раз на тиждень кожен з учителів виходив у програмі ZOOM чи по скайпу на зустріч з дітьми. Діти потребують виходити зі стану «піжамної дисципліни», організовуватися, бути потрібними суспільству. А в силу особливостей свого (часто!) інфантильного віку вони залишаються пасивними гравцями різних комп’ютерних ігор. Карантинний період має послужити їм саме підтвердженням того, що комп’ютер – це не тілька гра, а це величезна праця, спосіб не залишитися дурнем, спосіб читати, програмувати своє майбутнє, спосіб бути потрібним суспільству, пізнавати світ і себе в ньому.  

Я за дистанційне навчання в онлайн режимі, але за умови, щоб учителі намагалися вчасно оцінювати домашні завдання, надіслані дітьми електронною поштою чи в інший спосіб, щоб відбувався нормальний зворотний зв’язок. Звісно, і держава має подбати про гідну оплату такої праці вчителя. 
Карантин, поставивши всіх нас у незвичні умови, змусив міркувати по-новому. Однозначно світ зміниться, а тому має змінитися наш підхід і до навчання в цілому.  


Фото : cheline.com.ua
Дата публікації: 20.04.2020 | Перегляди. 133 | Коментарі. 0 | Категорія: Новини району

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

28.05.2020 | Перегляди. 5 | Категорiя: Новини Харківщини

Особливості проведення тестування в умовах карантину голова ХОДА Олексій Кучер обговорив з директором Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександром Сидоренком.
Робоча зустріч відбулась 26 травня.Як було зазначено, порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання – 2020 у порівнянні з попередніми роками залишається незмінним. ...

28.05.2020 | Перегляди. 5 | Категорiя: В Україні

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Про це прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу.«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



13.05.2020 | Перегляди. 32 | Категорiя: Культура

Під час проведення Дня пам'яті та примирення і 75 річниці Великої перемоги над нацизмом працівники відділу культури і районного Будинку культури провели величезну роботу. Окрім відеороликів, де були зняті вітання зі святом, саме 9 травня на привокзальній площі селища Близнюки відбувся аудіоконцерт " Пам'ятаємо - Перемагаємо".



04.05.2020 | Перегляди. 119 | Категорiя: Культура

Вже десять років на «Новому каналі» приваблює увагу телеглядачів українське розважальне шоу «Хто проти блондинок?», де 50 красунь змагаються за право вийти у фінал, змагаючись з головним гравцем (переважно - це чоловіки, знані в українському шоу-бізнесі). Серед цих красунь у одній із передач була і наша землячка Ірина Олексіївна Каменева.Дівчина  народилася у селі ...