Нове життя Нам пишуть
:

Нам пишуть


Поділитися в соц.мережах.



Довелось мені довгий час лежати в лікарні. У палаті були хворі з різних міст та сіл, але з однаковою болячкою. Між процедурами час протікав повільно. Вдома вільного часу майже немає, а коли є, то стараємося його чимось зайняти. Одні вишивають, другі – шиють, інші читають, майструють, спілкуються з друзями тощо. Зайнятість відгороджує нас від навколишнього негативу. У лікарні такої можливості немає, телевізор не працює. Від газет, смартфонів, книг болять очі. А розмови… майже завжди зводились до хвороби. Тут і до депресії недалеко. Одного вечора пригадалась мені давня історія із мого далекого дитинства, коли мені було 11 років (1957 рік). І я її розповіла однопалатникам. З того час так і повелося: щовечора хтось із мешканців тимчасового притулку розповідав свою життєву історію. Таким чином ми зробили наше некурортне життя наповненим позитивними 

Дата публікації: 20.04.2020 | Перегляди. 535 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Нещодавно до редакції зателефонувала 87-річна Майя Андріївна Здор. Жінка вже 12 років не виходить з двору, бо хворіє, і чи не єдиним зв’язком із життям Близнюківщини для неї залишається газета «Нове життя». З шістнадцяти років Майя Андріївна була листоношею в селі Добровілля. На той час районна газета мала назву «Соціалістичні лани», то саме її розносила юна Майя численним читачам. А вже з 1973 по 1991 рік працювала у Близнюківській друкарні. Свою нелегку долю жінка навік пов’язала із районкою, передплатницею якої є все своє життя.
Так вже склалося, що останні шість місяців 2019 року шанувальниця нашого видання через брак коштів не могла передплатити газету, а просити когось не звикла, бо соромилася.

Дата публікації: 13.04.2020 | Перегляди. 1010 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть
Хочу розповісти історію зі свого життя, пов’язану з талановитою людиною – гумористом Миколою Галабутським. Народився Микола Миколайович 6 березня 1922 року в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області в родині інтелігентів
Батько - юрист, мати  Серафима Костянтинівна і тітка Антоніна працювали вчителями, були закохані в театр, прекрасно співали, грали на музичних інструментах, чудово декламували. Коли хлопцю було 8 років, родина переїхала до Семенівки Близнюківського району, де й залишилися жити.  То вирости в такій сім’ї і не бути закоханим у мистецтво, було неможливо. В результаті Микола Миколайович, продовжуючи мамину справу, став учителем. Цей чоловік був дуже талановитим та з дитинства мав хист до віршування.









Дата публікації: 13.04.2020 | Перегляди. 726 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

До редакції зателефонувала жінка, яка допомагає знайомому в пошуках його батька – Андрієнка Сергія Миколайовича (на фото ліворуч), батьки якого у свій час проживали у Близнюках. За допомогою активних небайдужих людей ми швидко знайшли чоловіка, але у 1997 році він помер в с.Коларівка Приморського району Запорізької області. Ховала Сергія Миколайовича його остання дружина Андрієнко (Віткова) Людмила Михайлівна. За документами у Андрієнка було двоє дітей: Роман та Дар’я. Після повідомлення  про смерть батька, син (на фото в центрі) продовжує пошуки сестри. Він хоче дізнатися, на якому цвинтарі поховано Андрієнка Сергія Миколайовича, щоб відвідати могилу, та просить сестру або ж дружину покійного відгукнутися.Телефони для зв’язку: 8(963)923-94-43 (Роман Сергійович Андрієнко) та 8(926)989-10-94 (Галина)

Дата публікації: 01.04.2020 | Перегляди. 453 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Майже 70 років живе у Семенівці  Валентина Тихонівна Литвинова. Ця непересічна жінка працювала завідувачкою дитячим садочком в сусідній Африканівці. Колеги згадують її як справедливого, доброзичливого, грамотного і вимогливого керівника, завдяки чому колектив працював злагоджено, дружно, непорозумінь з батьками ніколи не було.І хоча дитинство і юність Валентини Тихонівни  пройшли далеко від України, та  решту свого життя вона живе у Семенівці, яка стала для неї рідною. Адже саме в це село привіз юну красуню з Ленінграду, де проходив строкову службу, високий, стрункий, красивий Василь Григорович. Кохання не знає ні кордонів, ні великої відстані, а доля пише свою історію так, як їй заманеться. У родині Литвинових народилися і виросли троє синів. 

Дата публікації: 16.03.2020 | Перегляди. 682 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Хочеться на сторінках районної газети розповісти про людину, яка має добре серце і сильний характер, – це моя подруга Тетяна Яківна Мірошниченко (в дівоцтві Федорченко). Вона народилася у великій дружній родині колгоспників у селі Веселе Верхньосамарської сільської ради. Рано залишила Таню її мама, яка трагічно загинула у 52 роки. Не переніс смерті дружини і батько, якого розбив інсульт. То донька 19 років доглядала за татком, як за малою дитиною, не жаліючись на долю.
Тендітна, невисока дівчина завжди була і є організатором добрих справ. Вона закінчила Верхньосамарську школу і вступила до педагогічного інституту. Мрія стати вчителем втілилася в життя, і вже близько 40 років Тетяна Яківна дає знання учням молодших класів Садовської школи. 

Дата публікації: 11.03.2020 | Перегляди. 653 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

С Т О Р І Н К И: 12 3 4 5 ... »» ... 6

ВСЬОГО НОВИН: 36

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



20.11.2020 | Перегляди. 1330 | Категорiя: Культура

Такий пост є на сторінці Людмили Каменєвої, яка працює завідувачкою Уплатнівської бібліотеки: " В ЦЬОМУ РОЦІ ЮВІЛЯРИ- УПЛАТНІВСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ 70 років та УПЛАТНІВСЬКИЙ СБК- 50років!!!Нам продовжують надходити подарунки. Від Музичного проєкту ДОБРА ХАТА отримали диски і буклети з народними піснями нашої ХАРКІВЩИНИ.20 листопада – Всесвітній день дитини.Метою ...
14.11.2020 | Перегляди. 1330 | Категорiя: Культура

Слід зазначити, що 12-річна Настя є провідним домристом школи. Вона входить до складу  учасників оркестру народних інстурменітв, який неодноразово виборював призові місця у різноманітних музичних конкурсах і фестивалях як обласного, так і міжнародного рівнів. Дівчинка і сама неодноразово показувала свою майстерність на заходах високого рівня.То разом із викладачем ...