Нове життя Нам пишуть
:

Нам пишуть


Поділитися в соц.мережах.



Я - Лисяк Володимир Іванович після закінчення Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства був направлений на роботу працівником Близнюківського хлібоприймального пункту. Працюючи головним інженером цього підприємства, одного разу, коли йшов вулицею селища, зустрів молоду, красиву дівчинку. Вона мені дуже сподобалась. Через декілька днів я знову її побачив на танцювальному майданчику біля Будинку культури. Ми познайомились і закохались один в одного. Через деякий час побралися і в любові та злагоді прожили 55 щасливих років.... За хороші економічні показники на посаді головного інженера Близнюківського ХПП мене перевели директором Борівського ХПП, де й моя половинка після отримання освіти стала працювати завідуючою 

Дата публікації: 18.05.2020 | Перегляди. 141 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Довелось мені довгий час лежати в лікарні. У палаті були хворі з різних міст та сіл, але з однаковою болячкою. Між процедурами час протікав повільно. Вдома вільного часу майже немає, а коли є, то стараємося його чимось зайняти. Одні вишивають, другі – шиють, інші читають, майструють, спілкуються з друзями тощо. Зайнятість відгороджує нас від навколишнього негативу. У лікарні такої можливості немає, телевізор не працює. Від газет, смартфонів, книг болять очі. А розмови… майже завжди зводились до хвороби. Тут і до депресії недалеко. Одного вечора пригадалась мені давня історія із мого далекого дитинства, коли мені було 11 років (1957 рік). І я її розповіла однопалатникам. З того час так і повелося: щовечора хтось із мешканців тимчасового притулку розповідав свою життєву історію. Таким чином ми зробили наше некурортне життя наповненим позитивними 

Дата публікації: 20.04.2020 | Перегляди. 134 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Нещодавно до редакції зателефонувала 87-річна Майя Андріївна Здор. Жінка вже 12 років не виходить з двору, бо хворіє, і чи не єдиним зв’язком із життям Близнюківщини для неї залишається газета «Нове життя». З шістнадцяти років Майя Андріївна була листоношею в селі Добровілля. На той час районна газета мала назву «Соціалістичні лани», то саме її розносила юна Майя численним читачам. А вже з 1973 по 1991 рік працювала у Близнюківській друкарні. Свою нелегку долю жінка навік пов’язала із районкою, передплатницею якої є все своє життя.
Так вже склалося, що останні шість місяців 2019 року шанувальниця нашого видання через брак коштів не могла передплатити газету, а просити когось не звикла, бо соромилася.

Дата публікації: 13.04.2020 | Перегляди. 185 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть
Хочу розповісти історію зі свого життя, пов’язану з талановитою людиною – гумористом Миколою Галабутським. Народився Микола Миколайович 6 березня 1922 року в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області в родині інтелігентів
Батько - юрист, мати  Серафима Костянтинівна і тітка Антоніна працювали вчителями, були закохані в театр, прекрасно співали, грали на музичних інструментах, чудово декламували. Коли хлопцю було 8 років, родина переїхала до Семенівки Близнюківського району, де й залишилися жити.  То вирости в такій сім’ї і не бути закоханим у мистецтво, було неможливо. В результаті Микола Миколайович, продовжуючи мамину справу, став учителем. Цей чоловік був дуже талановитим та з дитинства мав хист до віршування.









Дата публікації: 13.04.2020 | Перегляди. 119 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

До редакції зателефонувала жінка, яка допомагає знайомому в пошуках його батька – Андрієнка Сергія Миколайовича (на фото ліворуч), батьки якого у свій час проживали у Близнюках. За допомогою активних небайдужих людей ми швидко знайшли чоловіка, але у 1997 році він помер в с.Коларівка Приморського району Запорізької області. Ховала Сергія Миколайовича його остання дружина Андрієнко (Віткова) Людмила Михайлівна. За документами у Андрієнка було двоє дітей: Роман та Дар’я. Після повідомлення  про смерть батька, син (на фото в центрі) продовжує пошуки сестри. Він хоче дізнатися, на якому цвинтарі поховано Андрієнка Сергія Миколайовича, щоб відвідати могилу, та просить сестру або ж дружину покійного відгукнутися.Телефони для зв’язку: 8(963)923-94-43 (Роман Сергійович Андрієнко) та 8(926)989-10-94 (Галина)

Дата публікації: 01.04.2020 | Перегляди. 96 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

Майже 70 років живе у Семенівці  Валентина Тихонівна Литвинова. Ця непересічна жінка працювала завідувачкою дитячим садочком в сусідній Африканівці. Колеги згадують її як справедливого, доброзичливого, грамотного і вимогливого керівника, завдяки чому колектив працював злагоджено, дружно, непорозумінь з батьками ніколи не було.І хоча дитинство і юність Валентини Тихонівни  пройшли далеко від України, та  решту свого життя вона живе у Семенівці, яка стала для неї рідною. Адже саме в це село привіз юну красуню з Ленінграду, де проходив строкову службу, високий, стрункий, красивий Василь Григорович. Кохання не знає ні кордонів, ні великої відстані, а доля пише свою історію так, як їй заманеться. У родині Литвинових народилися і виросли троє синів. 

Дата публікації: 16.03.2020 | Перегляди. 200 | Коментарі. 0 | Категорія: Нам пишуть

С Т О Р І Н К И:1 2 3 4 ... »» ... 6

ВСЬОГО НОВИН: 31

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



04.07.2020 | Перегляди. 29 | Категорiя: Культура

Учасники жіночого аматорського колективу «Забава» (художній керівник Людмила Каменєва) Уплатнівського сільського Будинку культури прийняли участь в Міжнародному багатожанровому фестивалі «Україна єднає світ» (дистанційно) та стали лауреатами ІІІ ступеню.
Редакцiя газети «Нове життя» вiтає участникiв колективу з почесним званням i бажає здоров'я,творчого ...

30.06.2020 | Перегляди. 33 | Категорiя: Культура

Вихованці школи брейкінгу LZB минулої суботи виступали у Близнюках на привокзальній площі.  Ця Школа функціонує у Лозовій, а її засновники займаються розвитком хіп-хоп культури в Україні. ихованці закладу були учасниками багатьох танцювальних фестивалів, де неодноразово отримували перемогу. Слід зазначити, що діти із задоволенням ходять на тренування, бо ...