Нове життя В пошуках життєвого призначення
:

В пошуках життєвого призначення


Поділитися в соц.мережах.



Коротка біографія Ігоря Володимировича Ковалевського, мабуть, приблизно виглядає так:  народився у смт. Близнюки в 1992 році, закінчив Близнюківську середню школу, два роки навчався у Києві в школі з поглибленим вивченням англійської та німецької мов, вступив до Харківського автодорожнього університету, який закінчив з відзнакою, паралельно розробляв наукову роботу, працював на заводі Харківмашгідропривод, а пізніше у Дніпропетровському конструкторському бюро «Южне», зараз безробітний, працюю різноробочим у Чехії.

За родом журналістської діяльності мені доводиться часто спілкуватися з різними людьми, але розмова з Ігорем Ковалевським мене вразила найбільше. Чому? Думаю, читач зрозуміє це пізніше.

- Математика - моє все, - зі спокійною усмішкою розповідає молодий чоловік. - Мені легко давалося навчання, бо граніт шкільної науки надто крихкий. Все, що стосується математичних обрахувань, для мене, як для декого пригодницька повість. Сьомий та восьмий клас я закінчував у Києві в школі з поглибленим вивченням англійської та німецької мов - це було теж цікавим досвідом. Коли ще був учнем, то обожнював роботу за комп’ютером і пробував моделювати та створювати програми, навіть програмістом хотів стати.

Однак, коли закінчив підготовчі курси в Харківському національному університеті радіоелектроніки, зрозумів, що мені не подобається програмування, і став студентом Харківського автодорожнього університету. Навчався на механічному факультеті, бо обожнюю техніку.

На ІІ курсі нам стали викладати 3D-моделювання, і я захопився цією справою по-серйозному – будь-яку машину я легко міг змоделювати. Та навіть методички розробляв, як навчитися моделюванню. Мої розробки користувалися попитом серед студентів та викладачів. Курсову я здав за місяць. Саме на другому курсі і почав займатися науковою роботою під керівництвом нині покійного Пімонова Георгія Георгійовича. Він тоді сказав мені: «Якщо хочеш, то будемо працювати!»

Я дуже хотів, мені страшенно подобалося все, що ми робили, подобалося створювати та розробляти зовсім нове, що підняло б рівень економіки країни на інший, вищий рівень. (від автора: Ігор довго пояснював теорію своєї наукової роботи, але я в тому не розуміюся, то й не буду вдаватися в подробиці). Три роки ми працювали над вдосконаленням нашої розробки і я б продовжував роботу й далі, але… Пімонов помер, патент ми зробити не встигли, а в Україні почався проблемний 2014 рік.

П’ятий курс університету я закінчив з відзнакою, захистивши дипломну роботу на 97 балів із ста можливих. Працевлаштувався на завод Харківмашгідропривід, навіть не знаю, чи працює він зараз, але там робив недовго, бо невисоку заробітну плату давали із затримкою та й робота була для мене нецікавою.

Мій старший брат Валерій, який служить у Дніпрі, знаючи мої професійні вподобання, розповів про Дніпровський завод, який займається розвитком ракетобудівної галузі. Недовго думаючи, я поїхав до Дніпра, де після співбесіди та спецперевірки, бо це підприємство стратегічного значення, почав працювати в конструкторському бюро «Южне». І я знову почав займатися тим, що є, мабуть, моїм життєвим призначенням.

Спочатку роботи було дуже багато, але я зовсім не помічав часу і часто залишався в бюро після робочих годин, щоб завершити ту чи іншу справу.  Жив у гуртожитку, а моїм коханням та веселим дозвіллям у 22 роки була улюблена робота. Три роки я працював у ракетобудівній галузі, але у 2017 році почалися неприємності. Генерального конструктора, який займався основними розробками, з посади «попросили», порушивши цим всю систему вже напрацьованого і звівши нанівець всю багаторічну роботу конструкторів і мою в тому числі. Це було несправедливо і зовсім-зовсім неправильно.

Протягом 2-3 місяців ми ще відстоювали керівника проєкту, але.. науковцям стали платити все менше, проєкти закривалися через недостатнє фінансування, люди почали звільнятися і шукати  таку роботу, яка давала б змогу не тільки реалізувати свої знання, а й прогодувати родини. Частіше вдавалося друге, бо багато хто виїжджав за кордон, а там наші знання не завжди потрібні, а ось робоча сила оплачується непогано. Я якось довго не міг оговтатися і продовжував працювати навіть за мінімум оплати, але треба ж жити далі, мати своє житло, яке мені було не по кишені. 

У Близнюках за спеціальністю для мене роботи немає, то поїхав у Чехію. В Україні я заробляв своїм мозком 6-7 тис.грн на місяць, а в Чехії, працюючи різноробочим, 20-30 тис.грн. Ви запитаєте, чи пробував я влаштуватися за спеціальністю за кордоном? Пробував! Але...чехи дуже прискіпливо ставляться до рідної мови, і посаду можна отримати тільки за умови відмінного знання чеської. То яким би ти «золотим» спеціалістом не був – погано володієш національною мовою держави, де працюєш, будь-ласка, різноробочим на завод чи фабрику, а хочеш мати більше – знову ж таки – вчи мову!

Додому приїжджаю нечасто і навіть вже невпевнений, чи хочу тут жити постійно, хоча я обожнюю Україну і навіть знаю, які величезні можливості є у нашої держави. Ось тільки чому їх не використовують – не розумію! 

Мій менший на 10 років брат Олександр теж захоплюється 3D-моделюванням, зараз він навчається в ракетобудівному коледжі. Він, як і я колись, засиджується за комп’ютером, розробляючи нові програми. І мені дуже хочеться вірити, що його знання будуть гідно оплачуватися і використовуватися на благо рідної землі. А стосовно свого життя, то я поки що працюю в Чехії, старанно вивчаючи чеську мову, треную пам’ять, і маю надію, що зовсім скоро і я зможу використати свій потенціал.

Саме сьогодні - 8 лютого Ігорю Володимировичу Ковалевському виповнюється 28 років. Хочеться побажати йому здійснення всіх його мрій, а керівникам нашої держави врешті-решт зрозуміти, що таких молодих професіоналів як Ігор Ковалевський, наділених самою природою надзвичайними знаннями, треба повертати в Україну, забезпечуючи їх високооплачуваною роботою, житлом, створюючи умови для повноцінного життя. І тільки тоді майбутнє нашої держави буде забезпеченим і буде взагалі.


 Ірина ВОРОНКІНА
Дата публікації: 10.02.2020 | Перегляди. 278 | Коментарі. 0 | Категорія: Люди нашого краю

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

11.07.2020 | Перегляди. 7 | Категорiя: В Україні

У Держгеокадастрі триває активна підготовка до старту ринку землі. Про це сьогодні заявив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко у ході міжнародної конференції Grain Ukraine-2020, що проходить в м. Одесі.«Сьогодні в Держгеокадастрі проводимо колосальну роботу, щоб після старту обігу земель сільгосппризначення зробити нашу ...
11.07.2020 | Перегляди. 13 | Категорiя: В Україні

Про це заявив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в ефірі каналу "112 Україна”"Зараз ми бачимо перші позитивні паростки програми "5-7-9”. У нас заявок зараз є на 8 млрд. Я думаю, через 2 тижні процес буде ще активнішим. Банки-учасники підтверджують, що отримали реальний інструмент і активно приймають заявки від клієнтів”, - ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



04.07.2020 | Перегляди. 29 | Категорiя: Культура

Учасники жіночого аматорського колективу «Забава» (художній керівник Людмила Каменєва) Уплатнівського сільського Будинку культури прийняли участь в Міжнародному багатожанровому фестивалі «Україна єднає світ» (дистанційно) та стали лауреатами ІІІ ступеню.
Редакцiя газети «Нове життя» вiтає участникiв колективу з почесним званням i бажає здоров'я,творчого ...

30.06.2020 | Перегляди. 33 | Категорiя: Культура

Вихованці школи брейкінгу LZB минулої суботи виступали у Близнюках на привокзальній площі.  Ця Школа функціонує у Лозовій, а її засновники займаються розвитком хіп-хоп культури в Україні. ихованці закладу були учасниками багатьох танцювальних фестивалів, де неодноразово отримували перемогу. Слід зазначити, що діти із задоволенням ходять на тренування, бо ...