Нове життя Газета «Нове життя» має багато друзів, серед яких чи не найвідданіший – наш постійний позаштатний кореспондент Валентина Іванівна Грубник
:

Газета «Нове життя» має багато друзів, серед яких чи не найвідданіший – наш постійний позаштатний кореспондент Валентина Іванівна Грубник


Поділитися в соц.мережах.



Газета «Нове життя» має багато друзів, серед яких чи не найвідданіший – наш постійний позаштатний кореспондент Валентина Іванівна Грубник, яка наразі веде рубрику «Ази православ’я».

Валентина Іванівна  -  чарівна, комунікабельна жінка, яка активно цікавиться життям району та країни і завжди тримає руку на пульсі подій.

Доля Валентини Іванівни досить цікава і багатогранна, але головним в її житті залишається любов до своєї журналістської професії та вічне кохання до чоловіка, з яким пліч-о-пліч пройдено довге життєве поле.Валя Капустенко (це дівоче прізвище Валентини Іванівни) в юності обожнювала читати, мріяти і, як і всі дівчатка того часу, вела особистий щоденник, де писала вірші та робила замальовки. 

Красива, ерудована, але досить сором’язлива близнюківська блондинка стала студенткою педагогічного інституту і навік розбила серце чорнобровому красеню Юрку Грубнику. Закінчуючи вищий навчальний заклад, молоде подружжя Грубників вирішило поїхати працювати кудись далеко-далеко, і вони обрали Крим – невеличке село під Керчю.

Молоді, розумні фахові вчителі підкорили громаду кримського села, де почали працювали після інституту. Протягом семи років педагогічної діяльності вони завоювали величезний авторитет та визнання не тільки серед учнів, а й у керівництва автономної республіки Крим. Юрію Дмитровичу пропонували найвищі посади, але у примхливої жіночної Валентини, на той час вже мами чарівних дівчаток - Оленьки та Іринки, були інші плани.

То Грубники повернулися на Близнюківщину і почали працювати в Олексіївській школі. Валентина Іванівна - завучем з позакласної роботи, а Юрій Дмитрович – учителем української мови, літератури та інших предметів. Так життя і котилося б своєю дорогою, але під час поїздки на курси підвищення педагогічної кваліфікації у Валентини Грубник відбулася доленосна зустріч з бухгалтером редакції газети «Нове життя» Надією Данилейко, яка повідомила, що наразі є вакантна посада на радіо. Ця зустріч змінила долю героїні цієї розповіді.

Справа в тому, що після закінчення Близнюківської школи юна Валя три роки працювала в редакції районки секретар-друкаркою, то знала весь механізм створення друкованого засобу масової інформації. Її першими наставниками були професіонали своєї справи, вимогливі та цілеспрямовані - редактор Іван Петрович Руденко та відповідальний секретар Лазар Абрамович Мухін. На той час, а це був 1966 рік, в редакції працювало 14 осіб. Валентина Іванівна з повагою згадує всіх працівників редакції та друкарні (ці дві структури були невід’ємними одна від одної).

Для вчорашньої школярки всі ці люди були небожителями, бо вони робили газету, яка впливала на долі людей, а дівчині дуже хотілося бути однією з них. З усмішкою згадує Валентина Іванівна, як висилала до редакції свої вірші, підписані псевдонімом, щоб ніхто не здогадався, що справжній автор знаходиться серед журналістів…



Через три роки активної, плідної і цікавої роботи в редакції Валентина Іванівна стала студенткою педагогічного інституту, її життя пішло зовсім іншим курсом. А розмова в елетричці з Надією Яківною раптом сколихнула спогади і виникла думка про повернення до творчого колективу. Тож через недовгий час Валентина Грубник вже працювала кореспондентом районного радіо, а згодом стала повноцінним працівником редакції Близнюківської районної газети «Нове життя». Вона згадує ті роки так: 
- Ой, як мені подобалася ця робота, передати не можу. Всі побутові проблеми відійшли на задній план. А їх було чимало. Спочатку я сама їздила на роботу у Близнюки, потім і Юрію Дмитровичу запропонували роботу в редакції у партвідділі. З часом він перейшов працювати до Близнюківської школи, і ми переїхали до селища на постійне місце проживання. Коли я прийшла на роботу в радіо, то редактором був Микола Миколайович Дацун. Взагалі, редактори мінялися часто, то довелося працювати і з Юрієм Васильовичем Литвином, і з Романом Янишевським, і з Федором Яковичем Вродою, і з Олександром Євгенійовичем Бухтатим. В редакції завжди працювали люди непересічні, цікаві, ерудовані, закохані у журналістику – це, окрім редакторів, кореспонденти, серед яких Валерій Михайлович Погожих, який теж став редактором; Володимир Семенович Безверхній - талановитий і креативний журналіст; завідуюча агропромвідділом Алла Іванівна Токар - на жаль, цієї красивої жінки вже немає з нами; Микола Дмитрович Мороз – завідуючий відділом листів, а їх дуже багато надходило на адресу редакції, та ще багато інших людей.  Дуже талановитими були фотокореспонденти – це Олександр Руденко із Лозової, Михайло Родічев, Микола Пенков. Беззмінним коректором районки довгі роки працював Леонід Михайлович Толстой. З часом в колектив влилася Наталія Іванівна Ткаченко, яка  обіймала посаду відповідального секретаря, багато і цікаво писала, вона і зараз працює в редакції. До пенсії трудилася друкаркою Світлана Миколаївна Гук, а бухгалтерами були спочатку Надія Яківна Данилейко, а потім Катерина Іванівна Єлмашева. У партійному відділі, де я працювала після роботи на радіо, мене вчив Іван Дмитрович Базій. Газета виходила тричі на тиждень, роботи було багато, а ще ми займалися і партійною роботою, і громадською. Я була декілька скликань поспіль депутатом селищної ради, пропонували мою кандидатуру на секретаря і на голову ради, але я відмовилася, аргументуючи своєю любов’ю до рідної професії. Та по-різному було, і події різні, і посади теж, але будь-які спогади про роботу в редакції завжди викликають теплі та неповторні емоції, ми ж бо були молодими і робили правильну достойну справу – формували думку громадськості, були рупором влади. За час роботи доля дарувала мені зустрічі з різними людьми, і всіх я згадую із вдячністю, бо то Бог, мабуть, нагородив мене знайомством з ними. 

Вже багато років Валентина Іванівна Грубник на заслуженому відпочинку, Юрій Дмитрович  нещодавно теж вийшов на пенсію. Є досить відомими журналістками і доньки цього подружжя. Стосовно Валентини Іванівни, то вона і сьогодні є мудрим членом нашої редакційної команди, її душею та совістю, слушним порадником і конструктивним критиком. 
Дата публікації: 05.08.2019 | Перегляди. 693 | Коментарі. 0 | Категорія: Люди нашого краю

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

28.05.2020 | Перегляди. 5 | Категорiя: Новини Харківщини

Особливості проведення тестування в умовах карантину голова ХОДА Олексій Кучер обговорив з директором Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександром Сидоренком.
Робоча зустріч відбулась 26 травня.Як було зазначено, порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання – 2020 у порівнянні з попередніми роками залишається незмінним. ...

28.05.2020 | Перегляди. 5 | Категорiя: В Україні

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Про це прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу.«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



13.05.2020 | Перегляди. 32 | Категорiя: Культура

Під час проведення Дня пам'яті та примирення і 75 річниці Великої перемоги над нацизмом працівники відділу культури і районного Будинку культури провели величезну роботу. Окрім відеороликів, де були зняті вітання зі святом, саме 9 травня на привокзальній площі селища Близнюки відбувся аудіоконцерт " Пам'ятаємо - Перемагаємо".



04.05.2020 | Перегляди. 118 | Категорiя: Культура

Вже десять років на «Новому каналі» приваблює увагу телеглядачів українське розважальне шоу «Хто проти блондинок?», де 50 красунь змагаються за право вийти у фінал, змагаючись з головним гравцем (переважно - це чоловіки, знані в українському шоу-бізнесі). Серед цих красунь у одній із передач була і наша землячка Ірина Олексіївна Каменева.Дівчина  народилася у селі ...