Нове життя Довга дорога до отчого дому
:

Довга дорога до отчого дому


Поділитися в соц.мережах.




Турботливий син, успішний школяр і студент, душа компаній та улюбленець дівчат – Вадим Федорченко легко йшов по життю, прокладаючи свій шлях.

Народився він 26 грудня 1994 року в родині хліборобів у мальовничому, але малочисельному селі Павлівка Верхньосамарської сільської ради. То, закінчивши Верхньосамарську школу, вступив до Лозівського професійного ліцею, де навчався за спеціальністю «рихтувальник кузовів та електрозварювальник». Цього ж року його зараховують на заочне відділення Лозівського автодорожнього коледжу на факультет «Ремонт двигунів».

Коли прийшла повістка на строкову службу, Вадим навіть зрадів, що піде служити, і вже 14 жовтня (якраз на Покрову Пресвятої Богородиці в День захисника України) 2013 року був призваний до лав Збройних сил України. Служити довелося у Києві в 101 окремій бригаді охорони Генерального Штабу ЗСУ. А вже 3 серпня 2014 року наш земляк підписав контракт на безстрокову службу. Таким було його рішення. 

Ніс службу Федорченко добре. Про це свідчать такі відзнаки: грамота солдату «За старанність, розумну ініціативу і сумлінне виконання службових обов’язків»; грамота старшому солдату «За сумління та самовіддане служіння українському народові, вірність військовій присязі, сміливість, рішучість та ініціативну активність, виявлені під час виконання бойових завдань по захисту незалежності, територіальної цілісності України та з нагоди 23-ї річниці Збройних сил України» (2014 рік); нагрудний знак « Ветеран Війни»; нагрудний знак від головнокомандуючого Збройних сил України Муженка В.Н. «За взірцеву службу»; медаль від патріарха УПЦ Київського патріархата Філарета «За жертовність і любов до України».

Спочатку з Києва Вадима і всіх контрактників 101-ї бригади охорони ГШ перевели до Краматорська, де вже на той час був розташований Генеральний Штаб ЗСУ, а 2 грудня 2014 року - до міста Дебальцево. Що було далі - ніхто толком і не знає, бо, телефонуючи рідним, юнак віджартовувався і говорив, що знаходиться в глибокому тилу, щоб не хвилювалися.

9 лютого 2015 року Вадим Федорченко разом із майором Микитою Недоводієвим виїхав з міста Дебальцево до міста Харкова за шинами до БТР. Останній зв’язок із батьками був о 7-30. О 9-00 хлопець на дзвінки не відповідав і на зв’язок більше не виходив. НІКОЛИ.

Район дороги біля села Логвінового був безконтрольним майже 6 годин. Блокпост, який контролював територію, був знятий, то Збройні сили України, що проходили цією дорогою, потрапили у ворожу пастку. КАМАЗ «Шайтан», керований Вадимом, був обстріляний. 

У цьому бою загинуло 26 українських захисників, а двоє вважалися зниклими безвісти. Федорченко Вадим Олександрович був одним із них. Рештки солдата із жетоном на ім’я Федорченко В.О. знайшли повесні, присвоїли номер 364-Л та перевезли 13 березня 2015 року з району Дебальцево. Тіло ідентифікували як «військовослужбовець 101 бригади охорони ГШ». Поховали солдата як «тимчасово не встановлений захисник України (у реєстрі під номером 5752)» на Краснопільському кладовищі міста Дніпро. 

До останнього часу доля Вадима Федорченка залишалася невідомою. Лише наприкінці серпня цього року, завдяки спільним діям військових, слідчих Служби безпеки України, Національної поліції України, судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за допомогою молекулярно-генетичного порівняльного аналізу було встановлено, що одне з тіл військовослужбовців, вивезених у березні 2015 року з району Дебальцевого, не ідентифікованих та похованих на Краснопільському кладовищі міста Дніпро, належить саме Вадиму Олександровичу Федорченку.

У Павлівці ж надія на те, що Вадим живий, не згасала до останнього. Спочатку говорили, що зник безвісти, потім запевняли, що живий, але в полоні. Згодом повідомили, що знайшли тіло з жетоном Вадима, але батьки до останнього вірили, що їхній синочок врятувався.
«Мій старший син нікого не боявся, - говорить батько полеглого воїна Олександр Федорченко. – Я виховав його відповідальним, сильним чоловіком, який добре розумівся на техніці. Коли почалася війна, Вадим проходив строкову військову службу, але уклав контракт до кінця особливого періоду. Про те, що знаходиться в районі проведення АТО, повідомив нам вже по факту. В останній раз зателефонував додому зранку того дня, 9 лютого. Потім з його номера вже нам телефонували вбивці…» .
Саме ці дзвінки з номера Вадима були тонесенькою ниточкою надії, що син живий, адже повірити в його загибель було смертельно страшно.

Дива не сталося. Через чотири роки пекельного очікування, коли душі рідних вже були пошматовані вщерть, тіло Вадима зустрічало рідне село, стоячи на колінах, схиливши голови в скорботі, відмовляючись вірити в страшну реальність. 



14 вересня Близнюківщина прощалася ще з одним героєм, життя якого обірвала війна. Вадим не встиг одружитися, не встиг стати батьком, не встиг намріятися. Він віддав своє життя за те, щоб над нами було мирне небо і ми могли святкувати, запускати феєрверки та радіти кожному дню, який провели на рідній землі, политій кров’ю тих, хто без остраху пішов захищати Україну!
Дата публікації: 23.09.2019 | Перегляди. 657 | Коментарі. 0 | Категорія: Люди нашого краю

Коментарів поки що немає!

Ваше ім'я *
Ваш Email *

Сума цифр праворуч: код подтверждения



Останнi новини

25.05.2020 | Перегляди. 2 | Категорiя: Нашi бесiди

Україна увійшла у другий етап послаблення карантинних обмежень. З 25 травня дозволено поновити роботу дитячих садків із дотриманням низки санітарних вимог.  Рішення про відкриття дошкільних закладів кожна область має ухвалювати окремо, залежно від епідеміологічної ситуації.  Згідно із постановою уряду, до 22 червня в Україні діятиме адаптивний карантин, і в ...
25.05.2020 | Перегляди. 2 | Категорiя: Нашi бесiди

Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового ...

ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД



13.05.2020 | Перегляди. 26 | Категорiя: Культура

Під час проведення Дня пам'яті та примирення і 75 річниці Великої перемоги над нацизмом працівники відділу культури і районного Будинку культури провели величезну роботу. Окрім відеороликів, де були зняті вітання зі святом, саме 9 травня на привокзальній площі селища Близнюки відбувся аудіоконцерт " Пам'ятаємо - Перемагаємо".



04.05.2020 | Перегляди. 99 | Категорiя: Культура

Вже десять років на «Новому каналі» приваблює увагу телеглядачів українське розважальне шоу «Хто проти блондинок?», де 50 красунь змагаються за право вийти у фінал, змагаючись з головним гравцем (переважно - це чоловіки, знані в українському шоу-бізнесі). Серед цих красунь у одній із передач була і наша землячка Ірина Олексіївна Каменева.Дівчина  народилася у селі ...