Нове життя Наш колектив
:

Наш колектив


Колектив редакції газети "НОВЕ ЖИТТЯ"

















Редактор – Ірина Павлівна Воронкіна. Очолює колектив з 2008 року. Телефон: 095-044-38-50, 068-756-02-88.
Помічник редактора - Наталя Іванівна Ткаченко. Працює в редакції з 2000року. Телефон: 095-044-38-51.
Відповідальний секретар –Станіслав Анатолійович Попович. Працює в редакції з 2017 року. Телефон: 099-177-55-89.
Бухгалтер – Алла Іванівна Журба. Працює в редакції з 2016 року. Телефон: 098-717-07-13

СЛОВО ПРО КОЛЕКТИВ

З 10 березня 2017 року редакція газети «Нове життя» є підрозділом ТОВ «НОВЕ ЖИТТЯ ІНФОРМ ПЛЮС», реформувавшись, згідно із Законом України «Про реформування друкованих ЗМІ». 

  У свій час  районні газети були створені як рупор влади, її дитя, то, звичайно, районна влада звикла диктувати свої умови. Враховуючи складне фінансове становище газет, цим і маніпулювали:  «будете дуже «самостійничать» – грошей не дамо, а редактор і сам втече, бо людям платити нічим». Нам це дуже не подобалося, але про роздержавлення навіть не думали, бо не уявляли  функціонування редакції без фінансової підтримки влади.Завдяки голові Асоціації журналістів Харківщини Костянтину Григоренку, мені як редактору ЗМІ прифронтового району випала нагода побувати у Страсбурзі у раді Європи. Мабуть, остаточне рішення роздержавитися виникло саме тоді. В першу чергу мене підтримали родина і трудовий колектив. Це окрема сторінка розповіді, бо редактор без підтримки колег-однодумців нічого не зможе зробити. Мені пощастило, бо наша редакція - це сім’я, міцна, випробувана труднощами, творча,  відповідальна.

  Слід наголосити, що ми поступово йшли до самостійності, навіть самі не розуміючи того, бо ж так складалися обставини. Життя вимагало від нас оптимізуватися, то на час прийняття рішення роздержавлюватися, в штаті редакції працювало 4 особи – це редактор, відповідальний секретар, журналіст і бухгалтер – люди, закохані в професію і рідну газету.Про рішення нашого колективу реформуватися в першій хвилі я повідомила владі і… отримала відмову, мовляв, не поспішайте, не виживете, бо ж ми не допомагатимемо. Та ми не відступили.Було важко. Важко морально, а ось фінансова сторона радувала, бо нас підтримали.  Аж 1000 екземплярів газети на рік передплачував за свій кошт Благодійний фонд соціального розвитку Харківської області, то наклад становив 3500 екземплярів (до речі, в районі проживає всього 18 тисяч осіб). Збільшився і обсяг реклами.

Тож, коли на сесії районної ради більшість депутатів не зрозуміли або не вчиталися у Закон України «Про реформування друкованих ЗМІ» і не захотіли виходити із співзасновників газети, нам вже страшно не було. Ми просто працювали далі, роз’яснюючи необхідність виконання Закону депутатам та керівникам місцевого рівня, спілкувалися з колегами інших друкованих ЗМІ різних регіонів України, обмінюючись досвідом та шукаючи шляхи розв’язання проблеми, що виникла, а я їздила на всі наради, що стосувалися роздержавлення, щоб дізнатися більше.    

На перших етапах реформування нам допомогли наради за участі медіаюристів Національної Спілки журналістів України та й працювали ми в плані роздержавлення, слідуючи дорожній карті, розробленій спеціалістами НСЖУ. Однак, левову частину знань ми взяли від Тетяни Григорівни Котюжинської – медіаюриста, одного із засновників Національної Асоціації Незалежних Медіа України, членами якої нещодавно стали і ми – колектив ТОВ «НОВЕ ЖИТТЯ ІНФОРМ ПЛЮС».

Саме завдяки відео-конференціям Котюжинської, практичним порадам та грамотно розробленим зразкам документів, прокладаючи вже свій власний маршрут, але покладаючись на букву Закону, ми наполегливо і цілеспрямовано йшли до своєї мети. Поступово ми опрацювали всі необхідні юридичні тонкощі. Були першим ЗМІ на Харківщині, який реформувався, то реєстратори і нотаріуси спочатку були в шоці, бо не знали що робити. Та ми провели колосальну роботу і все вдалося.

  Моноліт колективу допоміг нам зберегти самобутність газети, адже окрім паперової роботи, треба було ще й газету випускати цікаву. Протягом часу перетворення редакції у ТОВ «НОВЕ ЖИТТЯ ІНФОРМ ПЛЮС» і перереєстрації ЗМІ (березень – квітень) ми перейшли з 8 на 12 шпальт, то писати мені з журналістом Наталею Ткаченко доводилося дуже багато, а ось паперовою тяганиною займалася більше бухгалтер Алла Журба. В редакцію прийшов новий спеціаліст Станіслав Попович – молодий знаючий хлопець, який значно поліпшив верстку газети.

До слова, розподіляючи частки між співзасновниками, ми пішли по шляху тісного співробітництва і рівної відповідальності, що сприяє роботі та зближує колег.   З квітня минулого року довелося нам змінити і друкарню, бо вже хотілося більш якісного друку. Вже рік працюємо, згідно з укладеними угодами, і з районною владою.  Райдержадміністрація викупила у нас третю сторінку, де й друкуються матеріали, що висвітлюють роботу райдержадмінстрації. Надіємося, що й надалі така співпраця, вигідна обом сторонам, буде продовжуватися. Сьогодні, читаючи про проблеми з районним керівництвом у деяких колег, я вдячна нашим очільникам  - голові РДА  та голові райради  за мудре рішення та стале співробітництво.

 Приміщення редакції ми орендуємо у Близнюківської селищної ради. Наразі маємо угоду на оренду двох кімнат строком  на 15 років.   Ми пройшли всі кроки роздержавлення, то у нас на руках не тільки реєстрація ТОВ, ЗМІ, а й свідоцтво про видавничу діяльність.«Нове життя» сьогодні мають змогу передплатити не тільки в Близнюківському, а й у Лозівському та Барвінківському районах. У нас досить тісний зв’язок з читачами, які часто нам пишуть та телефонують, а ми ведемо постійні рубрики «Із читацького конверта», «Зворотній зв’язок», «Запитували –відповідаємо» та інші. Також працюють Інтернет - сайт газети та створена група «Нове життя» у фейсбуці.

    Наприкінці зазначу, що наскільки б швидко не наступав прогрес на людину, друковані ЗМІ ще довго будуть в тренді. Газета – це фактично документ, оскільки те, що написане «пером» уже не вирубаєш нічим. Це не Інтернет –ресурс, де можна в будь-яку хвилину змінити тексти; не радіо- прослухавши з якого інформацію, можна відразу її забути; не телебачення, бо інформація в районних друкованих ЗМІ – ексклюзивна і часто недоступна широкому загалу телеглядачів, бо спрямована на цільову аудиторію.
Окрім первинного призначення, газета має ще й вторинне, а це теж досить важливо, особливо в сільській місцевості.   Зараз на плечах нашого маленького колективу лежить ще більше відповідальності, адже газета «Нове життя» -  наше дитя, а ще рушійна сила громади, її інформаційний вісник та порадник.

То попереду все більше  роботи по вдосконаленню ЗМІ, його популяризації та розвитку товариства, адже без спорідненої діяльності нам не обійтися.Я хочу подякувати своєму маленькому, але відповідальному колективу за підтримку, роботу і довіру. Разом – ми сила і все у нас буде добре, адже ми того варті.

Ірина Воронкіна


09.04.2020
Поділитися в соц.мережах.




01.04.2020 | Перегляди. 10 | Категорiя: Люди нашого краю

Доля жіноча багатогранна, непроста і в кожної жінки своя. Втім, є риса, яка об’єднує всі долі разом – це прагнення бути щасливою.Сьогодні мова піде про жіноче царство родини Земляних.Оксану Сергіївну Земляну знають у Близнюках за її умілі руки, чарівну посмішку та талант, яким її наділила чи-то сама природа, чи-то батьківські гени, чи власний характер.Народилася ...
24.03.2020 | Перегляди. 22 | Категорiя: Люди нашого краю

У дитячій пам’яті закарбовуються найбільш вражаючі події, предмети та постаті. Але школа, особливо перший клас і перша вчителька, пам’ятаються протягом усього життєвого шляху людини ким би вона не була: державним діячем, науковцем, вчителем, робітником чи селянином. І цьому, звісно, є оправдання: батьки дають людині біологічне життя, а вчителі – знання, без яких ...